Український вчений зробив відкриття, що змінило уявлення про вади зору і слуху

10 лютого 2017
Андрій К.
Відкриття полягає у тому, що мозок мишей (а значить, імовірно, і людей) "знає" про наявність вад зору чи інших органів чуття ще до народження. Тому він здатний запустити механізми компенсації ще до першого контакту з навколишнім світом.

Дослідження Антон Філіпчук провів разом з колегами з Інституту Нейронаук міста Аліканте (Іспанія). Його результати опублікувало видання NATURE communications.
 
lovelylife.in.ua
 
Дотепер вважалося, що розвиток зон кори головного мозку, які відповідають за зір, слух і тактильні відчуття, відбувається після народження, під час взаємодії з довкіллям.
 
"Відомо, що люди, які втратили зір або слух при народженні, чи у дуже ранньому віці, мають здатність до розвитку тих сенсорних відчуттів, які залишились неушкодженими. Так, наприклад, при втраті зору, люди мають підвищену тактильну та слухову чутливість, – розповідає Антон.

Тобто пацієнти, що втратили зір при народженні, мають більшу слухову та соматосенсорну кору, і зменшену візуальну. Попри вивченість самого явища, мало що відомо про фізіологічні та молекулярні механізми, які його реалізують".

За допомогою техніки флюоресцентого кальцію, молекулярної біології та генетики, вчені відкрили феномен спонтанних ембріональних "кальцієвих хвиль" – сигналів, які розповсюджуються між сенсорними ядрами таламуса, комунікуючи різні сенсорні системи між собою без фактичного сенсорного досвіду.

"Ми довели, що, насправді, сенсорна адаптація відбувається ще до народження, і, таким чином, є процесом, що не залежить від сенсорного досвіду. Ми показали, що цей процес відбувається у таламусі, області головного мозку, куди стікається інформація від органів чуття на шляху до кори головного мозку", – поділився науковець.

Крім того, це дослідження відкриває нову сторінку у нейронауці, оскільки науковці довели, що зони нашого мозку які відповідають за відчуття, комунікують між собою ще до нашого народження.

Антон Філіпчук – із Кривого Рогу, отримав PhD з нейронаук в Університеті міста Марсель (Франція), де розпочав свою наукову кар’єру у якості постдока в Середземноморському Інституті Нейробіології (INMED), досліджуючи хворобу Паркінсона.

Згодом продовжив дослідження в Інституті Нейронаук міста Аліканте (Іспанія), де протягом останніх 4-х років вивчає ембріональний розвиток сенсорних систем.

Джерело: укрправда
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
XVII СТ. : ПОЛОНІЗАЦІЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ПОЧАТОК РУСИФІКАЦІЇ
Особлива важливість цієї епохи для долі українства та його питомої мови не підлягає жодним сумнівам, хоча в різні її періоди в різних куточках української ойкумени відбувалися відмінні навзаєм, не раз "протилежні за знаком" процеси.
Читати більше
Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше