Український вчений, яким пишається Всесвіт

Володимир Вернадський 6 січня 1945 року на 92-му році пішов у безсмертя. Колись він бачив, як у батька трапився інсульт, потім параліч – і єдиного боявся – повторити це.

"Верн" кельтською – скеля, а Жуль Верн і Вернадський – однокореневі прізвища. Шляхтич Дмитро Вернацький – воював у війську Богдана Хмельницького проти поляків. Іван Никифорович Вернацький здобув освіту у Києво-Могилянській академії. Священик був занесений до родовідної книги Чернігівської губернії із зросійщеним прізвищем Вернадський. Василь Іванович Вернадський (дід вченого) випускник Києво-Могилянської та Московської військово-медичної академій, військовий лікар. Потрапив у полон до французів, за чесне виконання обов'язків лікаря Наполеон І нагородив його орденом Почесного легіону. Іван Васильович Вернадський народився в Києві, у 28 років став професором політекономії та статистики, викладав в університетах Києва, Москви, автор першого в Росії підручника з історії політекономії. З 1856 року він – професор Головного педагогічного інституту Олександрійського ліцею в Петербурзі. Він досліджував земельні реформи, кредитування сільського господарства, створення ефективного капіталу. У кінці життя був інсульт, параліч. 

Його дружина Ганна із дворянсько-старшинського роду Константиновичів. Її дядько Микола Гулак – кандидат правознавства – один із організаторів Кирило-Мефодіївського братства. Іван Вернадський і Микола Гулак були знайомі з Шевченком, Максимовичем.
 
12 березня 1863 р. в Петербурзі народився Володимир Вернадський, близький родич Короленка. Його мати з роду Старицьких. Упродовж 68 літ Володимир Вернадський вів щоденник. От його запис: "У батьковій бібліотеці я знайшов окремі номери "Основи" та інші українські видання. Я добував українські книжки з-за кордону. Я докладно розпитував батька про Шевченка, Куліша, Максимовича, Квітку-Основ'яненка, а також про Кирило-Мефодіївське братство, про Костомарова..." 17-літнім написав єдиний вірш – 

"Украина, родная моя сторона, 
века ты уже погибаешь…
но борешься, борешься… одна
и в этой борьбе изнываешь…"

 
Приїздив на канікули до Катеринославської губернії, бував на Хортиці. Лев Гумілев писав: "Володя повернувся додому українцем і залишався ним за своїми уподобаннями та симпатіями все життя".
 
У 27 років Вернадський став доцентом, згодом професором мінералогії Московського університету. "Я – обыкновенный, рядовой професор", після важкої хвороби відчув у собі генія. Був переконаний, що бідність закопує талант. У 1915 році написав "Українське питання і російська громадськість". По суті був фактичним міністром освіти. У 1918 році 54-річний вчений приїхав до Києва за часи Скоропадського, де створив Українську Академію наук у приміщенні пансіонату Левашової, академік, перший її ректор; організував першу в країні національну наукову бібліотеку (нині бібліотека ім. Вернадського), подарував Україні власну бібліотеку.

Восени 1919-го вчений-політик, щоб не допустити повернення більшовиків до Києва, поїхав до столиці Білого руху – Ростова-на-Дону і вів там переговори. Знайомі запрошували його до Сербії, бо там визнавали російські дипломи. Вернадський розпочав мандри: Катеринодар – Новоросійськ – Крим, де захворів на тиф. Після одужання був ректором Таврійського університету. Щоб не допустити різанини, він 200 білим офіцерам Севастополя видав студентські квитки. У 1922 році Вернадський створив Радієвий інститут у Ленінграді й до 1939 року очолював його. Часто читав лекції, писані французькою, німецькою, англійською мовами, які редагувала дружина.

Природознавець, засновник вчення про біо- та ноосферу (ноосфера – сфера розуму, людських думок, почуттів і прагнень. Вернадський доводив, що порухи наших почуттів не зникають без сліду, навіть мимовільні думки лишають свій слід у ноосфері), основоположник геохімії, радіогеології. Написав понад 400 наукових праць, поклав початок розшукам родовищ урану та радію в СРСР. Член АН: України, Росії, Чехословаччини, Франції.

Із дружиною – Наталією Єгорівною Старицькою – прожили 55 років і 5 місяців, як писав Вернадський "душа в душу, думка в думку", мали двох дітей. Дочка Ніна 1922 року емігрувала до Чехословаччини, де завершила медичний факультет Празького університету. У 1926 році взяла шлюб із археологом Толлем, разом вони переїхали до США (1939 р.), де Ніна Володимирівна працювала у психіатричній клініці під Бостоном. Син Георгій – учень Ключевського та Платонова, професор історії, "патріарх російських істориків". Із 1927 року у США в Єйльському університеті. Автор монографії про Богдана Хмельницького, 25-томної "Історії Росії".

24 грудня 1944 року академік зробив свій останній запис, а через добу... Того ранку Вернадський збирався снідати, запитав у дружини, чи готова кава. Потім різко встав, щоб дружина постелила серветку і втратив рівновагу, стався інсульт.. Він втратив дар мови. Сталося те, чого так боявся Вернадський, він повторив долю батька.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Як вибрати сережки відповідно до форми вашого обличчя
Час від часу ми розповідаємо про те, як світ і мода змінюють одне одного. Мабуть, ви самі це відчуваєте по тому, як змінюються тренди. Адже вони чутливі до культурного підґрунтя. Сьогодні ми поговоримо про прикраси, зокрема про золоті сережки. Розповімо, як правильно обрати і купити золоті кульчики, які будуть личити формі вашого лиця.
Читати більше
ЖИВОПИС ВАСИЛЯ ПОПОВИЧА: НЕЗЕМНА КРАСА КАРПАТСЬКИХ КРАЄВИДІВ, ЧАРІВНІ МІСЬКІ ПЕЙЗАЖІ, СОКОВИТІ НАТЮРМОРТИ
У його роботах немає напруги, драматизму, а є спокій і мальовнича привабливість природи; принадність для прогулянок і споглядання старовинних вулиць і будинків; розкішність зображеного в натюрмортах.
Читати більше
8 порад, як подбати про навколишнє середовище
У часи, коли в Україні війна, а у світі коїться казна-що, ми часто забуваємо про важливі речі. Сьогодні мова піде про одну з них — навколишнє середовище. Й ось дружнє нагадування, як ми можемо йому допомагати.
Читати більше