10 червня 2017 року на урочистостях, присвячених отриманню Україною безвізового режиму з Європою, український президент процитував уривок з вірша російського поета Михайла Лермонтова:
"Прощай, немытая Россия,
Страна рабов, страна господ.
И вы, мундиры голубые,
И ты, им преданный народ".
В Росії миттєво відреагували на цю заяву, знайшовши якогось "главу роду Лермонтових" зі спростуванням та пригадавши, що ще півроку тому на зустрічі з вчителями в Кремлі президент РФ нібито вже відповів Порошенку і заздалегідь (!) "переміг" його.
Тоді Путін сказав, що багато хто намагається не помічати другу частину цього вірша Лермонтова:
"Быть может, за стеной Кавказа
Укроюсь от твоих пашей,
От их всевидящего глаза,
От их всеслышащих ушей",
яка на його думку свідчить про вірність поета російській владі і готовність віддати за неї життя.
Однак російський президент, мабуть так і не зрозумів, що якщо в першій частині Лермонтов висміює підлабузництво росіян перед владою, то в другій він відкрито говорить про тотальне стеження в Росії за всіма з боку царської охранки, від якої ніде не сховатися, навіть "за стіною Кавказу". І загинув великий поет не за Росію від куль кавказьких горців, а на спровокованій дуелі від руки найманого вбивці, якого та ж охранка і підіслала.
Вельми показово, що бувшому працівникові КДБ сподобалися саме ці рядки. Як тут не пригадати старий радянський анекдот. Коли в Андропова спитали, хто його улюблений поет, той відповів, що Пушкін. А коли попросили навести улюблені рядки, Юрій Володимирович процитував: "Души прекрасные порывы!".
Та головне, чого не знає Путін і його шавки, так це того, що у Михайла Лермонтова окрім шотландських коренів по батьківській лінії, були ще кримськотатарські та українські корені по матері. Мало кому відомо, що мати російського поета походила з роду Шангиреїв.
Засновник цього роду кримський калга (друга посада після хана) Шагін Герей після невдалої спроби захопити владу за підтримки
запорозьких козаків, змушений був тікати на Січ. Згодом, під ім’ям Івана Шангирея він стає канівським сотником, а потім і корсунським полковником. Бере участь у національно-визвольній війні українського народу під проводом
Богдана Хмельницького.
До речі, до цього ж роду належав і великий український поет і філософ
Григорій Сковорода. Отже волелюбний козацький дух був у Лермонтова в крові.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
