Українські піраміди

Історія будівництва українських пірамід-усипальниць пов’язана з іменами двох старовинних українських дворянських родів: Білевичів і Закревських.

Олександр Дмитрович Білевич – дійсний статський радник, предводитель дворянства Кобеляцького повіту Полтавської губернії. В минулому офіцер російського флоту, учасник російсько-турецької війни 1877-1878 років, зокрема і бойових дій на Балканах. Як вважають дослідники, саме тоді Білевич побував у Єгипті, де побачив місцеві піраміди.

У 1864 році він будує на території цвинтаря в родовому селі Комендантівка п’ятнадцятиметрову піраміду-усипальницю. Щоб споруда простояла довго, Білевич вдався до старого і майже забутого способу приготування вапняного розчину: для змішування вапна і піску, замість води брали кров щойно забитої великої рогатої худоби з додаванням до цього будівельного розчину білків курячих яєць. Гранітні блоки та плити для побудови незвичайного монумента привозили на возах з місцевого кар'єру.
 
Піраміда має три підземні камери - похоронні зали і складні підземні комунікації та ходи. На першому поверсі великий зал зі стелею і двома вікнами. На другому - ще одна камера, яка сьогодні служить дзвіницею. У піраміді Білевич поховав свою дружину, а згодом і сам знайшов там спочинок.

Гнат Платонович Закревський – представник української гілки роду Закревських. Відомий російський юрист, автор низки статей в журналі "Гражданское и уголовное право" та ін., дослідження "Об учениях уголовно-антропологической школы". Займав високі посади – таємний радник, сенатор, обер-прокурор департаменту права Сенату. За правління імператора Олександра ІІІ був послом Російської імперії у Єгипті.

Перебування на дипломатичній службі сприяло тому, що Закревський серйозно зацікавився історією єгипетських пірамід. В один з приїздів на Батьківщину він будує в родовому помісті в селі Березова Рудка Пирятинського повіту Полтавської губернії точну копію єгипетської піраміди для родинної усипальниці. 1906 року Закревський помер в Каїрі від серцевого нападу; доньки забальзамували його тіло і привезли у Березову Рудку, де він і був похований у збудованій ним самим десятиметровій піраміді-усипальниці.
 
Ось так історія родів Білевичей і Закревських переплелася не лише з історією України і Російської імперії, а й зі Стародавнім Єгиптом. Цікаво, що полтавські піраміди поєднали в собі атрибути двох, абсолютно різних релігій: єгипетського язичництва і християнського православ’я. Ці споруди – єдині в світі піраміди-усипальниці, що мали на своїх вершинах православні хрести, а поряд - цвинтарні православні храми, освячені церквою.

Загалом, таких невеликих пірамід в Європі сьогодні існує лише три, причому дві з них - в Україні, і обидві на Полтавщині. При цьому піраміда Білевича є найвищою з усіх, обігнавши пірамідальну гробницю римського магістрата Гая Цестія Епулона, який помер у 12 році до н. е. і був похований у Римі. Тож маємо чим пишатися.