УКРАЇНСЬКІ ЛАВРИ

Перша лавра з'явилися на початку IV століття в Палестині. Ченці-самітники у пошуках спокою селилися в Юдейській пустелі, проводячи життя в молитвах і смиренні. Своє житло вони були змушені огороджувати стінами, щоб захистити себе від набігів кочівників-бедуїнів.

Багато хто не бачить особливої різниці між монастирем і лаврою. Та насправді це зовсім різні чернечі поселення. Монастирі бувають чоловічі й жіночі. Ці релігійні громади мають свій статут, устрій і правила, єдиний комплекс богослужбових і житлових приміщень. Лавра – це різновид монастиря, але з більш великою територією і кількістю ченців, зі своєю особливою і давньою історією, а також безпосереднім підпорядкуванням патріарху. При цьому лавра може бути лише чоловічою.

А чи знаєте ви, що з 12 лавр світу 4 знаходяться в Україні? Три православні та одна греко-католицька. Це Києво-Печерська лавра в Києві (існує з 1051 року), Почаївська лавра в Почаєві Тернопільської області (з 1833 р.), Свято-Успенська Святогірська лавра у Святогірську Донецької області (має статус лаври з 2004 р.) та Свято-Успенська Унівська лавра Студійського уставу (греко-католицька) в місті Унів Львівської області (з 1898 р). Інші лаври розподіляються таким чином: в Греції – 2, в Росії – 2, в Палестині – 1, в Грузії – 1, в Румунії – 1, в Польщі – 1.

При цьому польська лавра – це православний Супрасльський Благовіщенський монастир, розташований на сході Польщі в місті Супрасль на Підляшші, українській історичній області. Заснований він був у 1498 році і був заселений київськими монахами та підпорядкований Київській митрополії. Наслідування київській традиції і близький зв'язок ктиторів монастиря з митрополією вплинули на шанування в Супраслі київських святих.

Після Берестейської унії певний час був уніатським, а внаслідок розділів Польщі опинився у складі Російської імперії і був підпорядкований Російській православній церкві. На початку 1990-х років монастир був переданий автокефальній Польській православній церкві, що існує з 1948 року. Отже й цю лавру по суті також можна вважати українською, оскільки вона завжди слугувала православним українцям, що в силу історичних обставин опинилися на теренах католицької Польщі. Та й сьогодні сюди приїздить чимало українців.

А була ще одна українська лавра – Свято-Іванівська, що рідко згадується й сьогодні несправедливо забута, хоча знаходиться майже в самому центрі Львова. Офіційна назва обителі - лавра Святого Іоанна Хрестителя Студійського уставу. Монастир був заснований у 1927 році митрополитом Андреєм Шептицьким і є повноцінною другою греко-католицькою лаврою з відповідною грамотою митрополита, статусу якої ніхто і ніколи не відміняв.

Розташовується лавра на території Музею народної архітектури та побуту з народною назвою «Шевченківський гай». На жаль, Свято-Іванівська лавра проіснувала лише до 1946 року, її спіткала сумна доля багатьох греко-католицьких монастирів. Щоб врятувати від знищення лавру з унікальними сакральними пам'ятками, й було прийнято рішення створити музей.

Обкладинка — картина Я. Романюка.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Любов СЕРДУНИЧ Любов СЕРДУНИЧ 21 грудня 2019
Рабський народ! Знайшли чим пишатися!.. СВОЄ треба поширювати!
Краса та практичність: які матеріали використовують для оббивки м’яких меблів
Від того, наскільки вона буде практичною та міцною, залежатиме тривалість її «життя» та привабливого вигляду меблів, тож це варто враховувати, вибираючи диван чи крісло.
Читати більше
Чи можна займатися спортом під час місячних і як це впливає на організм
Останнім часом ставлення до особливостей жіночого організму змінилося на більш помірковане. Водночас оновились рекомендації щодо занять спортом під час місячних. Сьогодні ми розповімо про них.
Читати більше