Українські книги, які вас здивують

13 лютого 2017
Annie
Здавалося б, вивчаємо українську літературу, поки вчимося в школі, а коли приходить час вибрати що почитати, часто нічого цікавого не приходить в голову. Іноді складається враження, що всі твори про село, про нещасну долю, про біди і т.п. Частка правди в цьому є, але існують книги, які вас точно здивують. Які або не входять до шкільної програми, або не сприймаються в дитячому віці, або залишаються без уваги.

Михайло Стельмах. "Гуси-лебеді летять" (1964)

vsviti.com.ua

"Зачаровану Десну" Олександра Довженка точно всі читали. Так ось, "Гуси-лебеді…" продовжують найкращі традиції українського автобіографічного роману. І хоча тут, знову ж таки, маємо село, нелегку долю, післявоєнні часи, а повість, нібито розрахована на читачів середнього шкільного віку, Стельмаха можна не раз читати і перечитувати.

Кілька епізодів, описаних у творі, розповідають про маленького Мішу, точніше, про цілий рік з життя хлопчика. Йому все здається цікавим і ніяк не сидиться на місці. Навколо – природа, сім’я, сусід дядько Себастьян, Юхрим Бабенко, у якого можна взяти почитати справжню книгу! І зимові прогулянки босоніж по снігу, спуски в кориті з гірки, і нові друзі. Історія сповнена оптимізму і дитячих вражень.

Василь Земляк. "Лебедина зграя" (1971)

vsviti.com.ua
 
Або "Сто років самотності. Українська версія". Це один з небагатьох зразків жанру містичної прози в українській літературі. До речі, роман був екранізований – так з’явився "Вавилон ХХ" Івана Миколайчука.

Події насправді відбуваються у Вавилоні, тільки не в біблійному, а в селі на Поділлі, над рікою Чебрець. Кожен житель – одночасно і типовий портрет, й унікальний персонаж. Один тільки "філософ" Фабіан і Явтушок Голий зі своєю дружиною і численними синами чого варті!

Події охоплюють післяреволюційний період. Багато героїв з’являються і в другій частині книги – "Зелені Млини", де розповідь наближається до Другої світової війни.

Юрій Яновський. "Майстер корабля" (1928)

vsviti.com.ua
 
Перший роман Яновського дещо відрізняється від інших його творів. Він написаний у формі спогадів 70-річного режисера про яскраві моменти життя. Кіномемуари з’явилися після роботи на Одеській кіностудії, а прототипами героїв стали люди, з якими працював автор – Василь Кричевський, Павло Нечеса, Іта Пензо, навіть сам Олександр Довженко.

Сюжет досить незвичайний. Спочатку ви навіть здивуєтеся, що повість написана в Україні і ще в кінці 20-х років. Головний герой – Те-Ма-Кі – розповідає про зйомки фільму і як створювалися деякі декорації – справжній вітрильник, наприклад. Згадує про минуле, дружину, синів. Автор приділяє велику увагу художньому процесу і зосереджується на його труднощах і радощах. Тут багато роздумів на вічні теми. Написано легко та оптимістично.

Джерело: weloveua
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Твої "НепрОсті": Тарас Прохасько презентував перевидану книгу
Учора у Франківську відбулася презентація "НепрОстих" станіславського феномена Тараса Прохаська. Уперше книга була видана у 2002 році. Наразі, 16 років потому, видавництво Terra Incognita вдихнуло у неї друге життя.
Читати більше