Українське коріння всесвітньо відомого GPS

"Маленький крок для однієї людини, великий крок для всього людства", - сказав американський астронавт Ніл Армстронг, ступаючи на поверхню Місяця. І до обох цих кроків доклав свої зусилля українець Михайло Яримович, якому вдалося зробити приголомшливу "космічну" кар’єру.

Михайло Яримович народився 13 жовтня 1933 року у Білостоці. Разом із батьками хлопець переїхав до США, там здобув вищу освіту у Нью-Йоркському університеті (вивчав аеронавтичну інженерію) та у Колумбійському університеті (доктор філософії, інженерних наук).

Від 1962 до 1977 – працював на Уряд США: 

- від 1965 року М.Яримович працював у Департаменті оборони, де як технічний директор керував реалізацією проекту Орбітальної космічної лабораторії з екіпажем на борту. Пізніше – відповідав за всі оборонні проекти Повітряних сил США, включно зі системою навігації GPS;

- заступник помічника міністра з питань досліджень і розвитку (1968 р.);

- у 1970-1973 рр. ніс науково-дипломатичну службу на посаді директора Дорадчої групи аерокосмічних дослідів та розвитку при НАТО у Франції (це єдина установа, що на прохання уряду Франції залишилася в Парижі після перенесення головної квартири НАТО до Брюсселя);

- з 1973 – головний науковий консультант при штабі літунських збройних сил США у Вашингтоні; у 1975 р. Президент Г. Форд доручив М. Яримовичу відповідати за новостворену Агенцію дослідів і розвитку енергетики (ERDA), яка була покликана пристосувати функції Атомної енергетичної комісії для цивільних потреб і служб (сьогодні ця агенція відома під назвою Департамент енергетики).

- з 1975 асистент–адміністратор при федеральному агентстві в питаннях освоєння джерел енергії. Автор праць з аеродинаміки і космічної технології та їх практичного використання; 

- президент Рокуел інтернешнл (центр стратегічної оборони США) та американського Інституту аеронавтики й астронавтики (1982); 

- за президентства Р.Рейгана М.Яримович став одним із активних учасників реалізації проекту SDI (Ініціатива стратегічної оборони або "зоряні війни");

- з 1991 по 1997 рік Михайло Яримович займав посаду президента Міжнародної академії аеронавтики (ІАА), а до цього 6 років був її віце-президентом; 

- 1999-2005 рр. — президент Міжнародної академії астронавтики, яка об’єднує понад 1000 найвидатніших науковців світу в галузі космонавтики. 

Михайло Яримович і нині вважається авторитетним спеціалістом-консультантом у космічній галузі зі світовим ім'ям. Один із найвизначніших проектів Михайла Яримовича – це Система глобального позиціонування (GPS), яка дозволяє будь-кому точно визначати свої координати у будь-якому місці Землі. 

Після проголошення Незалежності України М.Яримович плідно співпрацює зі своєю історичною батьківщиною. За його участю реалізується міжнародний проект "Морський старт" (Sea Launch), де використовується українська ракета "Зеніт".

Яримович — іноземний член НАН України, почесний член Наукового товариства імені Шевченка та Української вільної академії наук. Крім того, Михайло — активний учасник громадського українського життя США: він, зокрема, керував студентською секцією Товариства Українських Інженерів Америки, активно виступав за заснування в США кафедр українознавства. Зусилля Михайла Яримовича та його прихильників врешті було втілене у життя – кафедра українознавства з'явилася у Гарвардському університеті, де вже ось кілька десятиліть працює Український інститут. 

Разом зі своєю дружиною Роксоланою він мешкає в Оспрей, Флорида. У них двоє дорослих дітей – донька Тетяна Томпсон і син Микола та четверо онуків.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Він не приніс жертви на вівтар любові, але данину дружбі віддав сторицею
Так сталося, що першим словом, колись прочитаним моїм п'ятирічним сином на книжковому корінці, було слово "Бу-а-ло". Слово було зовсім новим, і він запитав: "А хто це?" І дійсно, хто він - сучасник ХVII століття - Нікола Буало?
Читати більше