Українська діаспора у Чикаґо вшанувала Героїв Небесної Сотні

5 червня 2014
Galyna Ugryna

1 червня 2014 року запам’ятається спекотною неділею та зібраним в уже звиклий за тривожне півріччя фокус на тих, хто у секунди пішов у світ, що  без горя й смутку, хто віддав без вагань життя, бо маленьким нащадкам кожного з цих молодих людей потрібна буде інша України - без феодалів, без погоничів, крадіїв та крововосів. Чи дивляться з темних небес вони на нас? Чи маємо вже право на спокій? 

Такими питаннями сьогодні вруняться наші думки, вимагають змін, надобережного ставлення до своїх доль та долі Батьківщини.

Після Літургії, на площі перед храмом святих Володимира і Ольги, настоятель, о.Олег Кривокульський закликав людей не забувати про крихкість земного життя, про молитви за полеглих. Чітким кроком вийшли з прапорами молоді люди у повстанській формі та стилізованому  “майданівському” строї. Духовий  оркестр “Беркут” під керівництвом Богдана Скавінського надає особливої урочистості святу.Голова УГО “Помаранчева Хвиля” Юрій Сорока оголосив програму всіх етапів заходу та представив почесних гостей, серед яких був і виступав  конгресмен Danny Davies та голова Світового Конгресу Українців Євген Чолій з Торонто. Стає традицією запрошувати кінний супровід святкової ходи по периметру Української Околиці. Ми йшли, співаючи українські народні, повстанські пісні, зупинялися для молитви біля храму Князя Володимира та, обігнувши повний квадрат, відслужили панахиду за загиблою Небесною Сотнею у Катедрі св. Миколая. Дубові лави стихли після спекотного надвір’я... Молитви, “Вічная Пам’ять”, запальна проповідь отця Михайла Мельника вкарбовувалися, викликали щирі сльози.

 В урочистій частині, зі сцени школи при парафії св. Миколая, виступали Юрій Сорока, голова іллінойського відділу УККА Олесь Стрільчук, кандидат на посаду мера нашого міста  Вільям Келлі,  член фонду “Небесна Сотня” Ірина Пасевич, голова СКУ Євген Чолій. Кредитна Спілка “Самопоміч” надала матеріальну допомогу “Помаранчевій Хвилі”, яка несе витрати, організовуючи таке масштабне свято. Вели свято Ігор Худик і Леся Бакун. 

Концертна програма складалася з цікавих та емоційних задумок. По-перше, постійно вражає робота хору СУМ під керівництвом Володимира Поповича. Енергетика пісенного попуррі настільки могутня, що забирає душі глядачів у одне ціле, скеровує у русло єднання, любові до рідних традицій, спам’ятовує навіть тих, хто живе собі і живе, без цілі, без самоідентифікації! 

Лемківська народна пісня “Пливе кача” у виконанні соліста хору Назара Карабіновича вторить  розпачеві серця, який охоплює з часів жертв на Майдані, коли ця пісня стала Його нервом...”Не спи, моя рідна земля!” - ще один твір у виконанні Адріани Попович, що відобразив задум диригента у високодуховній ноті хорової частини концерту. Гуртом “Каскад”, у складі якого Тарас Корецький, Назар Карабінович і Лілія Попович, були виконані “Лента за лентою”, “Плаче свічка”, “Молитва за Україну”. Тарас, до того ж, здійснив музичне та технічне оформлення всієї програми. Щемкою була художньо-поетична композиція режисера свята Анни Лукач, де тужливе прощання матері із сином, що йде на Майдан, змінюється на прощання навіки з ним, який пліч-о-пліч стояв за зміни в Україні і впав, покривши материну голову чорною хусткою... Анна Лукач у ролі матері, Василь Стецюк - сина,  товариші по боротьбі - Мар’яна Гриців, Наталя Штим, Роман Штеюк, Андрій Григоришин, Святослав Рибак були дуже зворушливі.

Слід зазначити, що, хоча вся програма зайняла чимало часу, не було відчуття даремного його проведення: на ідею пам’яті про загиблу Небесну Сотню нанизалися всі виступи. Якась нетутешність, храмовість відчувалася в усьому: факті відходу людського цвіту, черінь горя, віра у Господній промисел щодо подальшості Героїв, талановите втілення переліченого у пісню і  слово...

Дякуємо всім громадським активістам та передовсім членам УГО “Помаранчева Хвиля” за вшанування пам’яти наших українських Героїв.
 

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Фотокамера як зброя, або Інше обличчя війни
Якби не було війни, ті, хто загинув, могли б народити і виховати дітей, кохати, працювати, винайти, створити, нарешті, просто жити, бути щасливими й радувати своєю присутністю на землі рідних, близьких, друзів...
Читати більше