Українська вишивка - етнічний бренд, перевірений історією

Напевно, сьогодні переважна більшість українців має у своєму гардеробі вишиванку. Але чи всі ми задумувалися про ідейне й смислове навантаження орнаментів, зображених на улюбленому одязі?

Сьогодні ми спробуємо розібратися з основними різновидами українських автентичних візерунків та зазирнемо у світ найпоширеніших серед наших пращурів кольорів, використовуваних в оздобленні. Це буде цікавезна подорож в історію українського етнічного бренду – вишивки.
 

Історія української вишивки

Цікаво, що перші вишивки на території України з'явилися ще за скіфів. Археологічні розкопки підтверджують, що знайдені на Черкащині фігурки чоловіків, створені ще у VI столітті, в своєму оздобленні мають не тільки структурні особливості українського одягу XVIII-XIX століть, а й елементи давнього орнаменту. Про той же орнамент розповідав і арабський мандрівник у своїх описах русів, які датуються Х століттям. Тому варто схилитися перед цим феноменом, що пройшов через стільки століть і повернувся до сучасних жителів нашої Неньки.

Вишивка - це і оздоблення одягу, і весільні рушники, і елементи, покликані прикрасити оселю: скатертини, фіранки, покривала тощо. 

Види орнаменту та регіональний вплив на різноманіття візерунків у шитві пращурів


Перш за все варто зазначити, що більшість мотивів для орнаменту українцям подарувала сама матінка-природа. Але тим, що всю природу зобразити за допомогою голки і нитки неможливо, визначають основні інтерпретації візерунків, які містять той чи інший елемент з широким смисловим навантаженням. Перш за все це  геометричний (Гуцульщина, Поділля, Полтава) та рослинний (Буковина, Волинь, Поділля, Побужжя) орнаменти.

У зразках, створених переважно майстринями Північної Буковини, зустрічаються зображення людей і тварин (зооморфний та антропоморфний види). Хоча така регіональна прив’язка не є остаточною: відомо, що по всій території України були розповсюджені весільні рушники з вишитими птахами і навіть символічно зображеними молодятами.

Значно пізніше, з налагодженням комунікації між регіонами і розвитком торгівлі, народився комбінований орнамент, який поєднує всі традиційні види в одне ціле. Він, до речі, є дуже поширеним у роботах сучасних майстрів.
 

Символізм кольорів у вишивці давніх українців 


Найпоширеніші та найбільш шановані давніми українцями кольори – червоний та чорний. Вони вважалися магічними. Червоний свідчив про життєдайну енергію сонця, кохання, радість землі. Чорний – в жодному разі не колір смерті чи жалоби, як ми звикли вважати, швидше навпаки: пращури наділяли його магією життєвої сили рідної землі, він уособлював безліч таємних знаків і закликів до родючого ґрунту, що забезпечував урожай і достаток.

Відповідно, дослідники вважають, що білий колір символізує світло і високодуховність, синій – холод і воду (є дуже часто антиподом червоному), жовтий – відображає свободу і щастя. Щодо зеленого кольору, то він є найулюбленішим серед українців після чорного і червоного. Він символізує ріст і розвиток, прагнення життя і молоду, дужу силу. Коричневий у вишивці ототожнюється із засіяною ріллею, а сірий – з рівновагою та здійсненням бажань.

Цікаві факти про українську вишивку


Стаття до теми: 10 цікавинок про українські вишиванки
 

Перша школа вишивки в Київській Русі


Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. Тут дівчата опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.

Поєднання вишиванки з європейським одягом


Вважається, що першим сміливцем, хто пішов на таке поєднання, є Іван Франко, який одягнув поверх вишиванки піджак.

Техніки виконання вишивки


З давніх-давен і до сьогодні українці можуть похвалитися більше, ніж сотнею технік виконання вишивки! Таке різноманіття свідчить як про любов пращурів до краси та їх винахідливість, так і про незамінність вишитого одягу на всій території України. Найбільш популярні прийоми: вишивка хрестом та гладдю, бігунок, мережка та ін.

Незвичні орнаменти і повір’я, пов’язані з вишивкою, про які ми не знали


На Закарпатті зустрічалися сорочки з орнаментом, вишитим білими нитками… ззаду! Вважалося, що цей одяг найефективніше захищатиме від злого ока. Також цікавим у закарпатців було те, що дівчина, вишивши нареченому сорочку, одягала її на нього в день весілля поверх материної. Тобто мамине шиття не могло бути витіснене шиттям коханої. Зараз прийом вишивки ззаду застосовується для оздоблення переважно чоловічого одягу.

Краще брудна сорочка, ніж випрана?!


Маємо багато прикмет, пов’язаних з вишитим одягом, а старі люди й досі переповідають легенди про це мистецьке явище в українському побуті. Ось, наприклад, про вишиванку як символ вірності: у багатьох чумацьких піснях зустрічаються тези про "невипрану сорочку" - адже випрати її мала право тільки дівчина, якій чумак зберігає вірність. Прання сорочки іншою жінкою підтверджувало факт зради.

Чому при такому різноманітті орнаментів української вишивки бачимо багато подібних сорочок  на теренах сучасної України?


Стаття до теми: Символізм українського етнічного вбрання. Модно - не означає правильно


На жаль, слід визнати, що і у справі вибору вишиванки ми, українці, поводимо себе, як споживачі. З одного боку, носимо те, що пропонує ринок, – а він нам пропонує здебільшого орнаменти Прикарпаття. З іншого боку, слід завважити, що автентичний одяг, зроблений на замовлення, дуже дорогий. Це не значить, що українці натягують на себе будь-що, але й засвідчує тенденцію подібності. Єдине, що втішає, - з популяризацією вишивки останнім часом українські модниці таки знаходять унікальні рішення в оздобленні свого одягу, керуючись етнографічними працями і порадами майстринь прадавньої вишивки. 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Казимир Малевич та його "Чорний квадрат"
В 1916 році Малевич з однодумцями готують виставку. Називають її "Нуль-десять", проте на 39 картинах не зображено жодного предмета. "Чорний квадрат" художник чіпляє на покуті, де зазвичай кріпили ікони...
Читати більше