УКРАЇНІЗАЦІЯ ГАЛИЦЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ
Михайло Коцюбинський. “Галицький літературно-науковий вісник”.
26 лютого 1898 року Коцюбинський написав дружині: “Зверни, серце, увагу на сьогоднішнє число “Волині”, на одділ бібліографії. Він весь український. Я дуже радий, що помістив звістку про “Вісник”. Зробив, як бачиш, це так зручно, що подав адресу, зміст і ціну, а также про те згадав, що цензура пускає його на Вкраїну. Я певний, що після цієї звістки чимало підпишеться на “Вісник”.
Коцюбинський коротко характеризує перші два номери нового журналу, який почав виходити у Львові.
“В первой книжке “Вістника” обращают на себя внимание психологический этюд О. Маковея “Самота”, а также интересный фрагмент О. Кобылянской “Valse melancholigue”… Во второй книжке помещено начало большой исторической повести Д. Мордовца “Дві долі”. Стихотворения И. Франко, Павла Граба (під цим псевдонімом виступав Павло Грабовський – А.В.), Леси Украинки и переводы лучших современных европейских писателей (между прочим – перевод известной драмы Гауптмана “Ткачи”) дополняют довольно разнообразный литературный отдел “Вістника”.
На думку Коцюбинського, наукова частина журналу “гораздо интереснее и полнее литературной… Такие статьи, как “Обшир і людність України російської” О. Конисского, “З інтернаціональних конгресів минулого літа”, “Із секретів поетичної творчості” др. И. Франко – с удовольствием прочтутся всяким интеллигентным читателем. В особенности ценна последняя статья др. Франко, в которой он, со свойственной ему глубиной мысли и блестящей эрудицией, рассматривает роль сознания в процессе поэтического творчества”.
Коцюбинський зазначає: “Не лишним считается отметить, что галицкие писатели в последнее время значительно украинизовались и по языку почти не отличаются от лучших современных украинских писателей”.
Анатолій ВЛАСЮК
16 серпня 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
