УКРАЇНА VS ОСКАР: ІСТОРІЯ СТОСУНКІВ

Чергова річниця незалежності України не за горами, і з цього приводу ми вирішили зробити підбірку найуспішніших українських фільмів. Постало питання, а що вважати успіхом? На допомогу прийшла найбажаніша кінопремія світу кіно. Отже, вашій увазі добірка стрічок, які свого часу претендували на здобуття ″Оскара″ у номінації ″найкращий фільм іноземною мовою″.
 

ВІЙСЬКОВО-ПОЛЬОВИЙ РОМАН (1983)

Першим і поки єдиним фільмом повністю зробленим на території України та номінованим на ″Оскар″ є мелодрама ″Військово-польовий роман″ Петра Тодоровського.
 
Стрічка була номінована у 1985 році, а перемогу тоді здобув Рішар Дембо і його ″Діагональ слона″.
 
Фільм Тодоровського порядні люди не вважають першою українською номінацією на ″Оскар″, оскільки фільм був: а) російськомовним; б) представляв не Україну, а СРСР.

ПРИЯТЕЛЬ НЕБІЖЧИКА (1997)

Першим українським фільмом-претендентом на ″Оскар″ в якості кращого фільму іноземною мовою був детектив ″Приятель небіжчика″, знятий у 1997 році В'ячеславом Криштофовичем за романом Андрія Куркова ″Любий друг, приятель небіжчика″.
 
Сюжет стрічки заплутаний як того і вимагає жанр. Молодого, вродливого і розумного Анатолія кидає дружина. ″Горе від розуму″ не дозволяє йому знайти себе у цьому житті. Ситуація ускладнюється, коли необдуманий вчинок Анатолія стає причиною вбивства чоловіка, який виявляється кілером. Маленький син цього чоловіка називає Анатолія батьком і перед Анатолієм постає дилема як повести себе у цій ситуації.

МАМАЙ (2003)

Сюжет картини - авторська версія легенди про козака Мамая — одного з найпопулярніших образів в українській літературі і живописі.
 
″Мамай″ — це українська версія Ромео і Джульєтти. За сюжетом, козак-утікач закохується в приголомшливо красиву татарську жінку, яка рятує його від неминучої смерті.
 
За задумом режисера стрічки Олеся Саніна у фільмі поєдналися три історії: дві епічні кримсько-татарські легенди і одна придумана ним.

ВОДІЙ ДЛЯ ВІРИ (2004)

Генерал-лейтенант Сєров (Богдан Ступка) має намір одружити свого водія і свою кульгаву дочку. Водія така перспектива не лякає — молодий чоловік виріс в інтернаті, а тому за шанс ″пробитися в люди″ готовий взяти в дружини каліку. Віра, нічого не підозрюючи, закохується в нього й починає будувати сімейні плани.
 
Дія стрічки розгортається на генеральській дачі в Криму під Севастополем у пік панування радянської влади над Україною.
 
″Водій для Віри″, не дивлячись на номінацію від України, був дискваліфікований оскарівським комітетом через те, що був знятий російською мовою, російським режисером Павлом Чухраєм і 5 з 6 головних ролей були зіграні росіянами.

АВРОРА (2006)

За схожих причин, скандалом обернулося висунення стрічки Оксани Байрак на премію ″Оскар″. Єдиною відмінністю ″Аврори″ від попередника був той факт, що фільм було знято номінально українською режисеркою Оксаною Байрак. Окрім того питання викликала таємниця голосування українських відбірників на ″Оскар″.
 
З горем навпіл, історія дівчинки Аврори, яка мріяла про балетну сцену, однак на заваді стала аварія на ЧАЕС, все-таки отримала номінацію від України на премію ″Оскар″.

ІЛЮЗІЯ СТРАХУ (2008)

Стрічка Олександра Кірієнка розповідає історію успішного бізнесмена (Андрій Панін), що став жертвою бандитського ″наїзду″ і опинився за гратами. Опинившись на волі герой дає собі слово помститися кривдникам за будь-яку ціну.
 
″Ілюзія страху″ поїхала на ″Оскар″ від України без скандалів. Можливо це пов'язано з тим, що автор однойменного роману за мотивами якого і було знято фільм, Олександр Турчинов був першим віце-прем'єр-міністром України. А можливо це просто співпадіння. Якби там не було, фільм Олександра Кірієнка, як і його попередники, в номінацію основного конкурсу не потрапив.
 

ТОЙ, ЩО ПРОЙШОВ КРІЗЬ ВОГОНЬ (2011)

В центрі сюжету фільму Михайла Іллєнка — історія полтавського хлопця Івана Додоки, який волею долі проходить через службу в армії, німецький полон, радянські табори, і врешті-решт опиняється у Канаді, де стає вождем місцевого племені.
 
Прототипом персонажа Дмитра Лінартовича був радянський льотчик Іван Даценко, який буцімто після німецького та радянського полонів потрапив до Канади, де став вождем племені ірокезів.
   

ПАРАДЖАНОВ (2013)

Байопік про знаменитого українського режисера вірменського походження Сергія Параджанова теж свого часу не потрапив до остаточного списку номінантів у категорії ″кращий фільм іноземною мовою″.
 
За сюжетом знаний режисер Параджанов у виконанні співрежисера стрічки Сержа Аведікяна через власну зухвалу поведінку потрапляє у поле зору радянських спецслужб. Все закінчується класично, по-радянськи — за сфабрикованим звинуваченням Параджанов опиняється у в'язниці. Однак, бажання людини творити не здатні зупинити а ні ув'язнення, а ні заборона на роботу в кіно.
   

ПОВОДИР (2014)

В основі сюжету фільму Олеся Саніна — мандри радянською Україною американського хлопчика та сліпого музиканта.
 
Події фільму відбуваються у 1932-1933 роках. Американський інженер Майкл Шемрок разом зі своїм десятирічним сином Пітером приїздить до Харкова працювати в якості іноземного спеціаліста, де закохується в актрису Ольгу Левицьку. В Ольгу також закоханий співробітник ОДПУ Володимир, який всіма силами намагається позбутись конкурента. Випадково до рук Шемрока потрапляють секретні документи про заплановане радянською владою масове вилучення продовольства та супутні репресії, через що він гине.
Син Майкла стає випадковим свідком убивства батька. Документи знаходяться серед особистих речей Пітера. Пітеру дивом вдається втекти від переслідувачів — завдяки сліпому бандуристові Івану Кочерзі. Хлопчик пристає до сліпого і стає його поводирем. Спецслужби активно розшукують Пітера й документи.
 
Стрічку Олеся Саніна не оминув скандал з висуненням на ″Оскар″ від України. У вересні 2014 року, український оскарівський комітет серед трьох претендентів (″Плем'я″, ″Трубач″, ″Поводир″) обрав останнього. Це рішення спровокувало бурхливий скандал в українській кіноспільноті. Творці ″Племені″ стверджували, що під час голосування мали місце грубі порушення на користь ″Поводиря″.

Зрештою, пристрасті вляглися, а ″Поводир″ таки не став першим українським фільмом-номінантом на здобуття премії ″Оскар″, як кращий фільм іноземною мовою.


Підсумки 25-річчя незалежності не дуже втішні — за 25 років лише 8 фільмів висувалися Україною на здобуття найпрестижнішої кінопремії. На жаль, жодній зі стрічок не вдалося потрапити до остаточного списку номінантів, не кажучи вже про перемогу. Однак, будемо оптимістами і припустимо, що український ″Оскар″ не за горами.