Українець винайшов "мобілку"!

Мартін Купер, якому зараз 84, народився у сім’ї українських емігрантів у Чикаго, які приїхали з містечка під Києвом. Його кар’єрний шлях розпочався у компанії Motorolа, що тоді конкурувала з Bell Labs у розробці автомобільних стільникових телефонів. Саме тут він створив свій перший мобільний пристрій DynaTAC.
 

Купер зібрав команду, якій вдалось розробити і зібрати неіснуючий до цього продукт за 90 днів. Телефон важив близько 2,5 кг, за що був названий "цеглиною". Акумулятора вистачало лише на 20 хвилин розмови. Але рука все рівно не могла втримати таку трубку довше. Тим не менше, це аж ніяк не вплинуло на його популярність.

Вперше Купер подзвонив з мобільного телефону у 1973 році голові конструкторського відділу компанії Bell Labs, Джоелу Енгелу. Потім він згадував: "Не пам'ятаю, що він тоді відповів, але мені здалося, що я чув, як скриплять його зуби". :)

Вже у 1989 році в магазини надходить нова версія телефону. Цього разу він був удвоє меншим і міг поміститись у кишені. Так Купер розпочав еру "чим тонше, тим краще".

Впродовж своєї кар’єри в Motorola винахідник працював над багатьма революційними проектами. В його доробок входять портативні кишенькові рації і пейджери. Але головним його досягненням залишається телефон DynaTAC.

Сьогодні Купер є співзасновником численних успішних компаній зв'язку разом зі своєю дружиною і діловим партнером, Арлін Харріс.

Тепер Мартін хоче зробити з Інтернетом те, що він зробив з телефоном. Він планує створити пристрій, подібний до мобільного телефона, який дасть змогу користуватись високошвидкісним Інтернетом.

Єдине, що заважає Куперу реалізувати свої задуми – це вік. Сьогодні, коли йому виповнилося 84, його основними конкурентами є 20-30 річні винахідники.

 

Але повернемось трохи до мобільних телефонів. Вже у 1992 році розпочалась ера цифрового зв’язку. Перший телефон покоління 2G представила компанія Motorola -Motorola International 3200. 1994-ий рік приніс нову послугу у світ стільникового зв’язку – смс, яка була створена для інформування клієнтів, але виявилась досить популярною серед користувачів. Далі естафету перейняла Nokia, яка зробила перший крок до мобільного Інтернету. Наступним етапом стало удосконалення зовнішнього вигляду телефону.

Так поступово стільникова індустрія видозмінювала форму та розмір телефону, збільшувала кількість його функцій, одним словом, робила мобільний телефон невід’ємною частиною повсякденного життя.

Революційним стрибком став вихід смартфону від Apple у 2007 році. Можливо він не був новинкою, але запропонував легкий функціонал для користувачів і став основою розвитку 3G-технологій. Сьогодні розробники планують і надалі збільшувати кількість функцій телефону, розширюючи його можливості.

Знаючи все це, можна сказати, що Мартін Купер зробив неможливе – він створив пристрій, яким користуються всі: від політиків і бізнесменів до підлітків. За це він отримав загальне визнання і посів місце у Залі слави бездротового зв’язку.

Винахідник часто критикує сучасні телефони. Але він має на це право – він знає про них все. "Колись у мене був iPhone, я віддав його своєму онукові. Але я думаю, що телефони на базі Android зараз у більш виграшному становищі, і їх останні версії дуже хороші, якщо не кращі, ніж iPhone."

А ось, що винахідник думає про роки еволюції стільникового зв’язку: "Навіть незважаючи на те, що ми всі були мрійниками, цього ми навіть уявити собі не могли. Найбільше мене вражає те, скільки додаткових функцій було вбудовано в мобільний апарат і наскільки вони марні. Телефони стають складнішими, ними стає все важче користуватися, і іноді починаєш замислюватися, для людей це робилося чи для інженерів.

Можливо, це звучить дивно, адже я сам користуюся смартфоном і вважаю деякі його можливості досить цікавими. Проте в цілому практично весь функціонал сучасного телефону набагато ефективніше реалізується за допомогою інших засобів. Єдина перевага смартфону в тому, що вам не потрібно носити з собою багато пристроїв - все вміщається в одному.

Справжню революцію в сфері стільникового зв'язку зробив перший телефон. Усі наступні нововведення робили його зручнішим, але вже не вносили таких фундаментальних змін, які дала сама можливість зв'язатися з людиною в будь-якій точці планети.
 

У 1973 році, коли ми зробили перший дзвінок за допомогою стільникового телефону, не було персональних комп'ютерів, цифрових фотоапаратів і нічого схожого на Інтернет. Ми думали тільки про те, як зробити можливим спілкування між людьми в мобільному режимі."