У прірву падати ти можеш довго.
І якщо маєш крила – то злетиш.
У безкінечності нема початку і кінця.
Життя зупиниться у потойбічності думок.
Брати сьогодні – патріот і яничар.
Ми ж не дивуємось, що небо падає на землю.
Мозолі на руках не приховаєш ні від кого.
І дурість з голови попре, хоч сивий.
Заходить сонце, щоб сховатися за гору.
Звичайно, я б хотів, щоб ти мене кохала.
Та маєш нагороду – я тебе кохаю.
А ти, безкрила, в прірву вже летиш.
Анатолій ВЛАСЮК
2 вересня 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
