У Німеччині розпочався процес над "бухгалтером Освенцима"

22 квітня 2015
UAPOST.US

www.dw.de

У табір смерті Освенцим нові в'язні доставлялися цілими залізничними складами

Через 70 років після закінчення Другої світової війни один з останніх, що залишилися в живих, пособників нацистського режиму постав перед судом. 93-річний Оскар Грьонінг служив в Освенцимі.

"Одного разу вночі в січні 1943 року я вперше побачив, як євреїв вбивають у газових камерах. Я чув панічні крики людей після того, як були закриті двері камер", - саме так розповідав у 2005 році Оскар Грьонінг в інтерв'ю багатьом німецьким газетам про час, який він провів в Освенцимі. Протягом двох років - з вересня 1942 по жовтень 1944 - він проходив там службу у військах СС. Гроші, цінні речі та коштовності депортованих - цим завідував Грьонінг у концтаборі. Тому в ЗМІ колишнього есесівця часто називають "бухгалтером Освенцима". Сам він вважає себе невинним: "Я нікого не вбивав. Я був лише маленькою деталлю у величезній машині смерті, я не злочинець".

Звинувачення: пособництво вбивствам

Десять років по тому Оскар Грьонінг все ж постав перед судом: 21 квітня 2015 в Люнебурзі почався, ймовірно, останній гучний судовий процес над нацистським злочинцем в Німеччині. Так як обвинувачений вже давно живе в невеликому селі в районі Люнебурга, то і процес проходитиме в місцевому земельному суді. 93-річний Грьонінг звинувачується в пособництві вбивству як мінімум 300 тисяч чоловік.

Звинувачення прокуратури Нижньої Саксонії, яка відповідає за переслідування нацистських злочинців, базується на так званій "угорської операції". Вона проходила з 16 травня до 11 липня 1944 року. Протягом цих двох місяців солдати СС депортували в Освенцим з Угорщини близько 425 тисяч євреїв. Майже 300 тисяч з них були відразу після прибуття вбиті в газових камерах.
 

www.dw.de

У період з 1940 до 1945 року в таборі Освенцим було вбито понад 1,1 мільйон людей, більшість з яких були євреями.
 
Загалом в цей період на нацистську фабрику смерті було відправлено 137 залізничних складів з депортованими. Грьонінг в той час також працював на залізничній платформі, де брав участь у відборі: новоприбулих безжально поділяли на "здатних працювати" і "непотрібних". Він знав, що визнаних "негідними до робіт" відправляли не в душові для дезінфекції, а прямо в газові камери.

До завдання есесівця входив у тому числі і збір багажу, кинутого на платформі тими, кого відправляли на смерть. "Таким чином повинні були бути приховані сліди масових убивств від наступної партії ув'язнених", - значиться в 85-сторінковому обвинувальному акті прокуратури. Крім того Грьонінг повинен був перераховувати знайдені в багажі гроші, сортувати їх і відправляти в управління СС в Берліні. Згідно зі звинуваченням, своєю роботою Грьонінг сприяв систематичним вбивствам нацистського режиму.

Цей процес "запізнився на цілі десятиліття", - вважає Крістоф Хойбнер, віце-президент Міжнародного комітету Освенцима (IAK). За його словами, обвинувачений провів найбільш значущі роки свого життя "в спокої на волі, в самому центрі суспільства". Грьонінг народився 10 червня 1921, йому був 21 рік, коли він почав працювати в Освенцимі. Скоро йому виповниться 94.
 

www.dw.de

За час нацистського режиму були вбиті в цілому понад шість мільйонів євреїв.

Чому тільки зараз?

Середня тривалість життя в Німеччині становить близько 80 років. Уже тільки з цієї причини виникає питання, а чому в разі Грьонінга потрібно так багато часу? Чому "бухгалтер Освенцима" постане перед судом тільки зараз, в самому кінці свого життя? Причому саме в Німеччині, де з 1958 року в Людвігсбурзі працює Центр з розслідування нацистських злочинів?

Однією з причин є поправка в законодавстві. У 1960-70 роках діяло правило, згідно з яким кожен злочинець повинен бути звинувачений в конкретному злочині. Ситуація змінилася після рішення земельного суду Мюнхена у справі Івана Дем'янюка. Дем'янюку не можна було пред'явити звинувачення у вчиненні конкретного злочину. Тим не менше, колишній охоронець у таборі смерті Собібор звинувачений в пособництві вбивства 28 тисяч євреїв, був засуджений до 5 років ув'язнення. Щоправда вирок не набув чинності, оскільки адвокатами Дем'янюка була подана касація, і він помер до початку її розгляду.

В одному тільки Освенцимі з 1940 по 1945 роки працювало близько 7 000 співробітників СС. "У Німеччині потрібно було віддати під суд тисячі чоловіків і жінок, якби критерії, які діють зараз, почали діяти раніше", - стверджує адвокат Томас Вальтер, який в ході нового процесу в Люнебурзі представляє інтереси 30 позивачів. Однак, на його думку, в Німеччині не особливо хотіли того, щоби всі дрібні пособники нацистського режиму переслідувалися судом. Це ж стосувалося і Оскара Грьонінга, який ніколи не був засуджений за те, що працював на "фабриці смерті". І хоча він вже 30 років тому потрапив у поле зору прокуратури, справу щодо нього було закрито в 1985 році за недостатністю доказів. Вважалося, що він не брав участі "напряму у вбивствах", а лише "охороняв валізи".

Надія на справедливість

Поки суд в Люнебурзі оголосив про процесуальний термін в 27 днів. Рішення має бути прийнято в кінці липня. Понад 60 позивачів із США, Угорщини, Канади та Ізраїлю будуть свідчити на процесі.

Одна з позивачів - Єва Пустай з Будапешта. Жінка, яка вижила в таборі смерті Освенцим, в інтерв'ю газеті Die Welt пояснила: "Сама думка про те, що обвинувачений перевертав любовно зібрану моєю матір'ю валізу і брав у свої руки сукні моєї молодшої сестри, яка була вбита в той же день, викликає у мене відчай. Я хочу встати в залі німецького суду і розповісти все, що я бачила".

(via)
www.uapost.us
 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Стібок за стібком: як чилійська мисткиня вдихає життя у свої картини
Художниці Кейсі Завалья своєю творчістю розмиває кордони між гобеленом і картиною. Незважаючи на те, що замість пензля і полотна художниця використовує голку і тканину, її портрети виглядають так, немов вони намальовані маслом. Аби виробити авторський стиль і власну новаторську систему "малювання нитками" дівчина дуже довго практикувалася, але в підсумку її вишиті портрети можна без перебільшення
Читати більше