Ти строга, що до тебе не підступиш.
Твої нічні фантазії нікому не відомі.
Ти завантажила роботою себе,
Щоб про коханого не думати так часто.
А він усе ж перед очима виринає.
Ти жадібно його цілуєш, мов востаннє.
Ти спрагла до жаги і сексу.
Коханого в собі відчути хочеш.
Але не зараз. І не тут. Бо все ж робота.
Чоловіки тебе бентежно оминають.
Якби ж то знали, як кохати хочеш!
Ховаєш хіть під маскою своєю.
День стрімко пролетів – і ти вже вдома.
Чаклуєш щось на кухні для дітей і чоловіка.
Коханого обличчя знову бачиш.
Його уста на тілі відчуваєш.
Кохаєшся поспішно з чоловіком.
Він, задоволений, вже мирно спить собі.
А ти коханого вже подих відчуваєш.
Він увійшов у тебе хоч вві сні.
А зранку знову строга й непідступна.
Із себе жінку ділову вдаєш.
Тобі, я знаю, личать окуляри.
За ними сексуальність схована твоя.
Анатолій ВЛАСЮК
15 березня 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
