|
2 березня 2017
Анатолій Власюк |
Ти пустотливою була, немов дитя.
Світились очі радісно й щасливо.
Я раптом зрозумів, що є життя.
На мене почуттів пролилась злива.
До мене ще ніхто так не кохав.
Серйозна ти, коли цього захочеш.
Зустріну що тебе – не знав.
Волоссям ти мене лоскочеш.
І вже минулого нема.
І про майбутнє думати не сила.
В душі весна, хоч надворі зима.
Кохатиму я вічно, мила.
Анатолій ВЛАСЮК
1 березня 2017 року
| 1 | 498 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
