|
24 жовтня 2017
Анатолій Власюк |
Ти просто йшов, упертий і щасливий.
Здавалося, тебе не спинять ні вітри,
Ні куля в спину, ні вогненні зливи,
Хоч все минуле у житті зітри.
Чому ж стоїш? І що тебе спинило?
Чом щастя зникло? Впертість де?
Куди поділися всі сили?
Чом тіло вже твоє вперед не йде?
Тебе твоя дівчúна не кохає.
Ти щойно взнав сумну цю новину.
Журба тобі вже серце крає.
Шукаєш в комусь ти свою вину.
Мине цей біль. На серці шрам затягне.
В коханні станеш обережним навіки.
І сивину на голову одягнеш.
В безсмертя від кохання йдуть чоловіки.
Анатолій ВЛАСЮК
30 вересня 2017 року
| 1 | 2128 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
