Ти кинула мене, як книжку недочитану.
Як пісня недоспівана – кохання вмерло.
Білет я нещасливий знову витягнув.
У подиві німім усе завмерло.
Дива трапляються – й життя триває.
Час зупинився, та вже гальма не спрацьовують.
Безумно жінка знову ця кохає.
Минуле сивиною роки замальовують.
Я до майбутнього не повернуся.
В минуле вхід ще треба заслужити.
Чого хотів – навряд чи вже дождуся.
Лишається лиш жити, жити, жити…
Анатолій ВЛАСЮК
8 квітня 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.