«Ти» чи «Ви»? коли доречно вживати кожне зі слів?

20 березня 2019
Любов СЕРДУНИЧ

То «ти» чи «Ви»?

«Батьки – наші кращі вчителі»

(Григір Сковорода).

В української нації одвічно діють народні закони звичаєвого права, яких українці (орії-арії, трипільці, укри, роси, русичі, скити, сармати…) дотримувались тисячоліттями. Від них – і повчання князя Володимира Мономаха своїм дітям: «Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі. Старих шануйте, як батька, а молодих – як братів. Премудрих слухатися, старшим підкорятися, з рівними й молодими мати згоду. Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові…».

Наші предки особливу увагу приділяли слову: його шанували, обожнювали. Себто Слово вважали Богом. Тому-то така шанобливість була перед ним. Думали, щó сказати і як сказати. Величали Слово і величали Словом людину. Навіть найближчу, найріднішу. Та що там «навіть»?.. Все йшло з родини. Тож насамперед найближчих людей годилося величати гарним словом. І тим словом був займенник «Ви», з яким звертались і до батьків (дідів, прадідів…) і до будь-кого зі старших людей, і навіть до старших сестер чи братів.

Як у відомій пісні на вірш Бориса Олійника (муз. Ігоря Поклада):

Куди ж це Ви, мамо?! – сполохано кинулись діти.

– Куди ж Ви, бабусю? – онуки біжать до воріт...

Правічна криниця народної педагогіки – глибока, бо прадавня, одвічна, бо велична, правдива, бо праведна і справедлива. Тож усіма фібрами душі усвідоммо велику силу народного Слова. Вивчаймо і впроваджуймо його у власне мовлення, а отже – у життя родини, дитсадка, школи, вишу…  

Літа з сумом відлітають,

Ваші внуки підростають,

Віддаю їм Вашу ласку і тепло,

звертається до матері поет Петро Запотічний у вірші «Ніби вчора», який став піснею (репертуар Оксани Білозір). 

Народна педагогіка завше віддавала перевагу ввічливим словам. А із займенником-звертанням «ти» важко поєднати ввічливе слово, надто ж – якщо ми у гніві.

Про шанобливість у давніші часи – у народному переказі про малого Т. Шевченка: «Мамо, таки нема в попа штанів! Он тато наші в штанах, то спідниці не носять, – усміхнувся Тарасик розсудливо».

Коли Тарас Шевченко був на засланні, княжна Варвара Рєпніна прислала йому листа, в якому прохала: «Тарасе Григоровичу, напишіть, як ви живете»...   

І в сучасній пісні: 

І тоді мені батько сказали,
Щоб я вже збирався в дорогу, –

співає гурт «Кому вниз» у пісні «Пам’яті генерал-хорунжого Тараса Чупринки». 

Пригадую, в дитинстві хтось, бувало, скаже: «Моя баба». А дорослі тут же виправляють його: «Баба – це та, що з торбою ходить, а наші – бабуня». Отак діти змалечку й казали, у множині, – і про тата, і про маму, і про дідуня чи бабуню: «дідуньо прийшли», «тато дозволили», «мама казали».

І таких прикладів – безліч.

То чому ж тепер цього не чути? Взагалі! Якщо ще дехто й звертається до батьків чи дідусів на «Ви», то не поєднує його із множиною і каже: «Тату, Ви…», але «Тато йде», «Дідуньо сказав». А так – втрачається шанобливість і краса, навіть магія Слова, та й на повагу – лише натяк.  

Нерідко у пресі можна побачити, що у звертанні до однієї особи пишуть «ви», але чомусь із малої літери. А це – аж ніяк не повага, а так… для галочки: лише звукова передача звертання, а на письмі, як бачимо, – це те саме, що й звертання до гурту людей.

І вже зовсім неприпустимим було звертання на «ти» до старшої людини. Це неповага, якої годі було й уявити. Це сором, гріх і ще щось більше, що означити важко, бо такого не було.  

Часи змінюються. Точніше, люди змінюються. І, на жаль, не в кращу сторону. Однак усі ми таки згодимося з фактом, що мораль народу падає. Ми маліємо як люди. Але чому? Чи не тому, що нехтуємо звичаями рідного народу?..

А у вашій родині як запроваджено звертатись до старших: на «ти» чи на «Ви»?

«Ти» і «Ви» – це не просто слова, якими можна замінити одне одним. Ці форми звертання споконвіку у мовній народній моралі й педагогіці мали окреме, особливе, місце.

Деякі дорослі згадують свою юність, коли у старших класах учителі звертались до них на «Ви». З якою гордістю вони це згадують! Вони справді пишаються цим! Очевидно, таке звертання до школяра сприяло його дорослішанню, виховувало почуття відповідальности за свої вчинки: мовляв, ти – вже не дитина, тож будь серйозним. Сама помітила: коли до незнайомого підлітка звертаюсь на «Ви», навіть якщо роблю зауваження, одразу приструнчується і замовкає. У такому випадку «ти» – це неповага до незнайомої людини, навіть якщо вона – ще не доросла. Проте нерідко стикаєшся із ситуацією, коли старші люди вважають, що можуть дозволити собі звертатися до молодших на «ти». А це – теж неповага. І не до чести їм, старшим...

Отож звертання на «ти» зазвичай доречне у мовленні між дітьми, зокрема, ровесниками, або у звертанні старших дітей до молодших. А ще – між закоханими та подружжям. Втім, бували випадки, коли чоловік і дружина звертались один до одного з особливою пошаною: на «Ви». Згадаймо, напр., взаємини письменника Юрія Яновського та його дружини, актриси Тамари Жевченко-Яновської, які, 26 років живучи у щасливому шлюбі, тільки так і звертались одне до одного: на «Ви».

Кожен згодиться, що звертання начальника до підлеглих (чи підопічних) на «ти» відгонить пихою і зневагою, фамільярністю, зухвалістю і приниженням. Ви теж відчували? Отож…

То чому ж і самі вживаємо оте «ти», якщо кожному так приємно чути шанобливе «Ви»? Чому соромимося високоповажної форми звертання? Мода? Чи тому, що в якогось народу «Ви» не запроваджене? А Вам що, так хочеться бути схожим на той нарід?.. Гадаю, негоже спрощувати одвічні, до того ж – гарні, правила людського спілкування на догоду чужинській моді чи ваді якогось народу або смакам (несмакові) окремих людей. Це не лише негоже, а й шкідливо: бо втрачається краса спілкування, від чого страждаємо всі.  

Мамо, мамо, вічна і кохана,

Ви пробачте, що був неуважний,

Знаю, Ви молилися за мене

Дні і ночі сива моя нене,

звертається до неньки поет Микола Луків. І таке звертання мені природне.

Одеський поет Олекса Різників із сумом згадує:

В мої роки зелені

Ми чемними були.

Ми навіть рідній нені

Казали: «Мамо, Ви…».

Мудро спостерегли наші предки: «Як не навчиш дитини в пелюшках, то не навчиш і в подушках». І хоч перевчиватися зазвичай важче, ніж навчитись, а проте варто-таки. 

Отже, ЗВЕРТАННЯ на «ти» до чужого або до старшого себеце неповага, пиха, зневага, приниження, зухвалість, гординя, фамільярність, комплекси меншовартости і зневага до рідної мови та народних звичаїв, врешті – невихованість. В цьому випадку «ти» – холодне, далеке, чуже, зверхнє.

ЗВЕРТАННЯ на «Ви» до чужого або до старшого себеце пошана, вихованість, повага до людини і до народних та родинних звичаїв, шанобливість, висока культура, краса слова, збереження кращих народних звичаїв і людських стосунків. Тут «Ви» – шанобливе, культурне, красиве, шляхетне.

Обирайте: які риси хочете культивувати, те слово і вживайте й поширюйте у своєму мовленні. Все залежить від родинного виховання та власної вихованости. Запровадьмо гарну звичку в життя, щоб не дивуватися, чому це  наші діти тепер такі невиховані...  

(© Любов СЕРДУНИЧ. Картинки – з інтернету)

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Любов СЕРДУНИЧ Любов СЕРДУНИЧ 27 березня 2019
До питання вживання займенників "ти" і "Ви": https://ukrainian.stackexchange.com/questions/361/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B7-%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8-%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%92%D0%B8-%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6-%D1%83-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%85?fbclid=IwAR18Bup38zd0-yX1aY6MfjgExLqriJcMO_TRr38heKHjiZskQ-mtQnZlMXw
Любов СЕРДУНИЧ Любов СЕРДУНИЧ 26 березня 2019
Моя стаття - на сайті "7 ДНІВ-УКРАЇНА": http://7days-ua.com/news/zvertatysya-do-spivbesidnyka-na-ty-chy-na-vy-yak-ukrajintsyam-zberehty-davni-tradytsiji/?fbclid=IwAR1-y-Y_uWP079U205UzM4urp98NvEIlbVTIf9BixKLewl9qI_gd4gRBnAE
Любов СЕРДУНИЧ Любов СЕРДУНИЧ 24 березня 2019
Тому й порушую це питання. Відроджуймо! Сердечно дякую, пане Gachchenе!
Всі коментарі
Як обрати кондитерські товари для випічки
Готувати різноманітні десерти, які потребують випікання, набагато простіше при наявності спеціального інвентарю. Щоб процес був доволі простий та приємний, рекомендуємо заздалегідь запастись основним кондитерським приладдям.
Читати більше
Новітні технології на службі краси та здоров’я
Сучасна косметологія пропонує вирішувати свої проблеми за допомогою лазерних технологій. Вони допомагають назавжди забути про необхідність регулярного проведення епіляції, небажані татуювання, пігментні плями, судинні сіточки та зірочки.
Читати більше
Види тростин для ходьби
Хронічні патології опорно-рухового апарату, реабілітація після травми або операції, вікова фізична ослабленість тіла - все це перелік показань до того, щоб купити тростину для ходьби, спеціальний реабілітаційний пристрій, який надає підтримку під час руху.
Читати більше