Творча пристрасть у літературі та коханні

Дж.М.Кутзее. Дитинство. Молодість. Літня пора

(Зі збірки "Оптимізм майбутнього без Бога")

Південноафриканський письменник Кутзее наразі єдиний, хто двічі отримав Букерівську премію і став лауреатом Нобелівської.

Його трилогія має автобіографічний характер. І все ж, як на мене, автор не зумів наступити на горло власній пісні. Описуючи своє життя й, головне, внутрішні сумніви, він не захотів ділитися з читачем усім сокровенним. Мабуть, читач, і так не сприйме вилите на нього, тож говорити про більше, можливо, й справді не доводиться. З іншого боку, мало хто в сучасній літературі так вивертає свою душу перед читачем, довіряючи йому, як Кутзее.

У рішенні Шведської королівської академії, яка вручила 2003-го року Нобелівську премію Кутзее, сказано, що "в його творчості немає двох книг, створених за одним рецептом". Це видно і на прикладі автобіографічної трилогії. У кожної книги своя особливість, хоча вони не просто об’єднані під однією обкладинкою, а мають внутрішній зв’язок. Спогади дитинства, юності й зрілості пронизані щирістю автора. Його непідкупна манера спілкування з читачем ще більше спонукає до довіри.

У романах трилогії є чимало оцінок інших книг, даних автором. Вони влучні, незвичні й викликають бажання прочитати саме ці книги. Крім того, він намагається подивитися на свою творчість ніби відсторонено, очима інших людей. При цьому оцінка власної творчості не обов’язково є позитивною. Ось що каже одна з героїнь про романи Кутзее: "Загалом я б сказала, що його творчості бракує амбіцій. Контроль над елементами фікції надто суворий. Ви не почуваєтесь у присутності автора, що деформує свої мовні засоби, щоб сказати ще ніколи не сказане, бо саме це, як на мене, – ознака видатного письма. Я б сказала, що він надто холодний, надто охайний. Надто легкий. Йому надто бракує пристрасті, творчої пристрасті". Вбивча самооцінка, висловлена іншими про власну творчість!

У трилогії показане життя письменника крізь призму кохання до різних жінок. Очевидно, й тут бракувало пристрасті, про що відверто пише автор. І саме цей бік життя письменника є найбільш закритим для читача, хоча про багато відчуттів сказано. Схоже, що Кутзее все ж не наважився допустити читача до святая святих своєї душі. Зрештою, хто як не письменник повинен це робити?

Кутзее незручний для читання. Здається, він викликає читача на відверту розмову з собою, змушує його аналізувати власні темні сторони буття, а, не дочекавшись відгуку й співчуття, замикається в собі, щоби згодом здійснити нову спробу, достукатися до серця й душі кожного свого потенційного прихильника – і так до безкінечності.

Раджу прочитати ці романи Кутзее – особливо тим, хто вважає себе письменником.

Анатолій ВЛАСЮК

Хто хоче придбати мою книгу "Оптимізм майбутнього без Бога", перерахуйте 75 гривень на мою картку № 4731 2191 0651 0542 у Приватбанку.
Це роздуми про літературу, рецензії книг, літературно-критичні статті.
У розділі "Іван Франко" – аналіз деяких творів письменника та статті про його твори, літературну і політичну діяльність.
Розділ "Інтуїція" – статті про мій роман з такою назвою, а також інтерв’ю зі мною, вміщені на літературних порталах.
Ця книга для тих, хто хоче глибше пізнати літературні твори.