Твій льон

6 червня 2017
lanaLukash
Вирве час колись мене із тебе.
Не простиш. І, може, проклянеш.
Я ж тебе сховаю десь між ребер,
хоч, невдовзі іншу пригорнеш.

Десь твоя душа цвістиме льоном,
заростуть травою наші дні.
Відлетять минулим передзвоном...

Ти ж наза́вжди ли́шишся в мені.


Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com