Трипільський хрест

Саме з апостолом Андрієм пов'язується постання християнства в Україні. Згідно з переказом, його вважають першим благовісником Євангелія Христового на землях України. У "Повісті врем'яних літ" розповідається, що подорожуючи Скіфією від устя Дніпра угору, він встановив на київських пагорбах хреста і напророкував, що на цих горах "засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог".

Однак помиляється той, хто вважає начебто символ хреста, який є емблемою християнства вже протягом двох тисячоліть, з'явився на наших теренах лише з прийняттям цієї віри. Насправді це зображення існувало на території України вже понад 6 тисяч років тому.
 
Подібні до хреста зображення, а саме магічний знак Анх і Тау-хрест, були знайдені ще у Єгипті (на фото ліворуч і в центрі). За своєю символікою ці хрести пов'язані, перш за все, з культами родючості землі і відтворення життя. 
 


Проте найдавніший символ хреста знайдено у Подніпров'ї. Він належав нашим предкам ще за доби індоєвропейської спільноти. Це була доба Середнього Трипілля, що існувало близько 4 тисяч років до н. е. Відкритий на початку ХХ століття під час археологічних розкопок під керівництвом Вікентія Хвойки, хрест і досі залишається однією з найтаємничіших і найцікавіших знахідок Трипільської культури. Дуже вражає схожість артефакту з так званим "мальтійським" хрестом. На фото праворуч зображений хрест із трипільського поселення поблизу с. Щербанівки Обухівського району Київської області

Важко собі уявити, що ще за 4 тисячоліття до пришестя Христа і виникнення християнства на території України вже існував символ хреста, дуже подібний до сучасного. Можливо, у ті прадавні часи він слугував оберегом, що застосовувався у магічних ритуалах, пов'язаних з відтворенням життя. Ромбовидний символ з крапкою у центральній частині хреста вказує на його ймовірний зв'язок з культом поклоніння жінці та вшанування матері.

Тисячі років тому символ хреста міг уособлювати стилізоване зображення жінки-матері. Питання життя і смерті, започаткування і народження нового життя, можливості вічного життя турбували людство з давніх-давен. У своїй генезі символіка хреста ще задовго до появи християнства несла у собі філософську думку про можливість вічного життя. Шанування жінки-матері серед племен Трипільської культури 3-4 тисячоліть до н. е. дуже подібне до вшанування Богородиці вже у наші часи. Усе це зайвий раз свідчить про підготовленість нашої землі до прийняття християнської віри.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Любов СЕРДУНИЧ Любов СЕРДУНИЧ 14 грудня 2017
Цікава розвідка, але останнє речення – як ложка дьогтю у бочці меду! Яка «підготовленість»?!. Ще 800 років Русь-Україна не сприймала християнства після примусового насадження нам чужовір'я! Не треба прославляти велику національну трагедію, після якої досі не можемо очухатись!
Масляна. Традиції святкування
Далека від християнства, Масляна стала близькою простому люду настільки, що потрапила і до церковного календаря... Здавна вона символізувала початок нового циклу природи. Тому й відзначалася завжди гучно. Адже наші предки, розуміли, що гуляють на Масницю не просто так...
Читати більше