Трипільський хрест

Саме з апостолом Андрієм пов'язується постання християнства в Україні. Згідно з переказом, його вважають першим благовісником Євангелія Христового на землях України. У "Повісті врем'яних літ" розповідається, що подорожуючи Скіфією від устя Дніпра угору, він встановив на київських пагорбах хреста і напророкував, що на цих горах "засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог".

Однак помиляється той, хто вважає начебто символ хреста, який є емблемою християнства вже протягом двох тисячоліть, з'явився на наших теренах лише з прийняттям цієї віри. Насправді це зображення існувало на території України вже понад 6 тисяч років тому.
 
Подібні до хреста зображення, а саме магічний знак Анх і Тау-хрест, були знайдені ще у Єгипті (на фото ліворуч і в центрі). За своєю символікою ці хрести пов'язані, перш за все, з культами родючості землі і відтворення життя. 
 


Проте найдавніший символ хреста знайдено у Подніпров'ї. Він належав нашим предкам ще за доби індоєвропейської спільноти. Це була доба Середнього Трипілля, що існувало близько 4 тисяч років до н. е. Відкритий на початку ХХ століття під час археологічних розкопок під керівництвом Вікентія Хвойки, хрест і досі залишається однією з найтаємничіших і найцікавіших знахідок Трипільської культури. Дуже вражає схожість артефакту з так званим "мальтійським" хрестом. На фото праворуч зображений хрест із трипільського поселення поблизу с. Щербанівки Обухівського району Київської області

Важко собі уявити, що ще за 4 тисячоліття до пришестя Христа і виникнення християнства на території України вже існував символ хреста, дуже подібний до сучасного. Можливо, у ті прадавні часи він слугував оберегом, що застосовувався у магічних ритуалах, пов'язаних з відтворенням життя. Ромбовидний символ з крапкою у центральній частині хреста вказує на його ймовірний зв'язок з культом поклоніння жінці та вшанування матері.

Тисячі років тому символ хреста міг уособлювати стилізоване зображення жінки-матері. Питання життя і смерті, започаткування і народження нового життя, можливості вічного життя турбували людство з давніх-давен. У своїй генезі символіка хреста ще задовго до появи християнства несла у собі філософську думку про можливість вічного життя. Шанування жінки-матері серед племен Трипільської культури 3-4 тисячоліть до н. е. дуже подібне до вшанування Богородиці вже у наші часи. Усе це зайвий раз свідчить про підготовленість нашої землі до прийняття християнської віри.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Любов СЕРДУНИЧ Любов СЕРДУНИЧ 14 грудня 2017
Цікава розвідка, але останнє речення – як ложка дьогтю у бочці меду! Яка «підготовленість»?!. Ще 800 років Русь-Україна не сприймала християнства після примусового насадження нам чужовір'я! Не треба прославляти велику національну трагедію, після якої досі не можемо очухатись!
Казимир Малевич та його "Чорний квадрат"
В 1916 році Малевич з однодумцями готують виставку. Називають її "Нуль-десять", проте на 39 картинах не зображено жодного предмета. "Чорний квадрат" художник чіпляє на покуті, де зазвичай кріпили ікони...
Читати більше