ТРИЄДНІСТЬ ЛЮДИНИ та ГОЛОВНА дієва ЗДАТНІСТЬ ДУХА

Промова 1. ТРИЄДНІСТЬ ЛЮДИНИ

Дух – божественна сутність, безсмертна частка Бога, що вдихає життя в тіло. Дух — особистість, чиста свідомість, точка зору Творця. Кому що до вподоби. Головне, що Дух не є матеріяльною річчю, тому незнищенний (принаймні, в матеріяльному світі).
Зникнути він може так само як бризка морської хвилі, закінчивши свій політ, падає назад у море. Так і Дух може повернутися назад, злитися з безкінечним і всюдисущим Творцем, але то вже занадто далеке для нас.
Коли ДУХ володіє тілом (живе у тілі), воно ДИХАЄ. Дух – це той, хто усвідомлює (або Творець).
Душа – тонкоматеріяльне, складне тіло, своєю тонкоматеріяльною невловимістю вона подібна до Духа. В нашому спрощенному вигляді це пам’ять, уява, розум, почуття та відчуття.
Душа – це накопичений досвід життя поколінь, набір настанов, записаний на матеріяльних носіях (клітинах тіла).
Тіло – від слова «тіяти-діяти». Це жива машина, знаряддя для дій та існування людини-гравця у матеріяльному світі. Тіло — це плоть, плотна частина людини (на відміну від неплотної тонкоматеріяльної Душі та нематеріяльного Духу).
Тіло складається з живих клітин, які відрізняються одна від одної своїм чином. Кожен порядок клітин (орган) чинить свою дію.
Кожна клітина має свою душу (набір настанов, пам'ять). Сукупність клітин випромінює свої бажання і впливає на інших. Наприклад, гладка людина занадто любить поїсти, бо великий шлунок, жирова тканина та інші клітини вимагають свого чину (успішної діяльності).
Найважливіший чин мають клітини мозку, в них покращене живлення та інше забезпечення, це «Верховна Рада» тіла. Клітини м’язів — це працівники і т.д.
В тілі живе доволі багато «іноземців» — мікробів та паразитів, які теж мають свої душі, свої настанови діяльності. Людина мимоволі насичується їхніми нахлібницькими настроями. Вони теж вимагають свого! Здебільшого, ці «іноземці» радіють неправильній їжі, щоб можна було їм харчуватися неперетравленими залишками. І цю радість людина теж відчуває та біжить до холодильнику серед ночі.
Є й корисні «іноземці», які вже стали своїми громадянами — корисна мікрофлора. Людина, яка правильно харчується, відчуває не менше задоволення, підтримуючи свої клітини і «правильних іноземців».
В тілі є чакри (силові вихори, осередки різного рівня досвіду), в клітинах яких накопичуються та опановуються настанови відповідного рівня. В кожній вищій чакрі – новіші та далекоглядніші настанови.
Тіло працює, як електохімічна машина. По нервах проходять струми, напруга спонукає обмін речовин.
Такі струми виникають від подразників та від бажань (клітин) тіла. Тобто, причиною виникнення тілесної напруги може бути машинальна дія клітин і свідомий намір діяти.

Промова 2. ГОЛОВНА ДІЄВА ЗДАТНІСТЬ ДУХА

А тепер про головне — що вміє нематеріяльний Дух? Як він керує тілом і чому тіло гине, коли Дух його покидає? Першою найочевиднішою здатністю нематеріяльного Духа є вміння бути у точці зору і спостерігати. так ми живемо у тілі і спостерігаємо за життям. Але спостереження це недієва здатність. Це як у кіно, ми дивимося і не впливаємо на події.

Спробуймо уявити, прямо перед собою, півника. Розмалюймо його у рябі кольори, потім у білий, потім у бузковий. Ми бачимо цього півника не тілесними очима. Його може побачити ваша кішка і зашипіти на нього (у ній теж живе нематеріяльний Дух, який бачить тонкоматеріяльні предмети).
Значить, нематеріяльний Дух вміє створювати і бачити тонку матерію (з якої ми утворили півника). Можемо припустити, що це також і електромагнітні поля, завдяки яким тіло рухається, передаючи спонукання до руху по нервових волокнах. Так Дух оживляє своє тіло. Так удав манить кролика, напряму керуючи його тілом.
Здатність створювати та керувати тонкою матерією і дає безсмертному Духові важіль для володіння тілом, матерією. І, очевидно, Дух вміє керувати станом та наповненням душі (зітканої з тонкої матерії).

Тож, безсмертний нематеріяльний Дух своїм наміром створює тонку матерію, напругу, якою "заводить" тіло і керує ним, допоки воно його влаштовує.

На цій здатності діють і цілющі властивості уваги. Куди направляємо свою увагу, там пожвавлюється кровообіг, підсилюються тілесні струми. Наприклад, можна дихати, уявляючи, що дихання проходить скрізь якусь частину тіла, і так вона оздоровлюватиметься.

Залежно від глибини розуміння життя, жива істота досягає все вищих частот бриніння душі та справжньої успішності, яку тільки спроможен дати цей Світ. Наприклад, може щасливо жити сотнями років, співаючи і танцюючи, як у добіблійні часи.

ЩЕ.

НЕБЕСНА ВЕСТУРА (ВІСТЬ)
ВЕСЕЛКА НАСТРОЇВ
Довгожительство і громовина.
НОВЕ ВІДКРИТТЯ - ПОХОДЖЕННЯ СЛОВА «КОЗАК».
НОВЕ ВІДКРИТТЯ: ПОХОДЖЕННЯ назви "УКРАЇНА"