Три заповіді здоров'я француженок, або Як вилізти на верблюда у 84 роки

Французька жінка завжди була іконою стилю і елегантності. Можливо, це стереотип, але «бути схожою на француженку» це радше комплімент. А вже про французький шарм не чув тільки ледачий. Проживши 18 років у Франції, я спостерігала за французькими жінками і зрозуміла, що перейняти хочеться не їхній шарм, шарму нам і самим вистачає, а їхнє ставлення до себе і до свого здоров'я. Ось тут є чому повчитися.
Що ж роблять француженки, щоб залишатися здоровими?

Написати цю статтю мене надихнув приклад моєї знайомої художниці, якій виповнилося 84 роки. Ось так вона розповідала про свою останню подорож: «У цьому році ми з подругою вирішили з'їздити в Арабські Емірати. Спекотно там, звичайно, особливо в пустелі. Але найскладніше було забиратися на верблюда...». 84 роки, з подружкою! (Підозрюю, що подружці теж не 20, і навіть не 40.) На верблюда! Тут я зрозуміла, що час шукати секрет, як їм вдається бути в такій чудовій формі. Ділюся таємницями, які я досліджувала, і, як натуропат, і просто, як жінка.

У натуропатії, яка не лікує симптоми, а працює з причинами, головна увага приділяється цілісного підходу до пацієнта. Ми вивчаємо не тільки історію його хвороби, але спосіб життя, звички, психотип, щоб зрозуміти, де порушений баланс. Баланс повинен бути досягнутий в трьох сферах: харчування, фізична активність і психоемоційний стан.
 
Я спробувала проаналізувати спосіб життя французьких жінок з погляду балансу цих трьох сфер, спостерігаючи за жінками від 30 і старше, з дітьми, сім'єю, роботою і захопленнями.

1. Як харчуються француженки?

Харчуються вони практично ідеально з погляду натуропатії. І за це спасибі багатовіковій культурі харчування, яка склалася у Франції.

• 3 прийоми їжі в день.

Вони їдять лише тричі на день: сніданок, обід, вечеря. Без перекусів, без дрібного харчування, без полуденків. Полудень мають тільки дітям. Чому це правильно? Як тільки їжа потрапляє в шлунок, запускається програма перетравлення, виділяється інсулін і ферменти, які можуть відрізнятися в залежності від біохімічного складу їжі. На перетравлення необхідно 3—4 години. Якщо ми перекушуємо в момент перетравлення, процес його зупиняється для виділення нових ферментів і запуску нового процесу травлення, при цьому попередній ще не закінчився. У результаті порушується метаболізм, утворюються токсини, травна система працює без відпочинку, витрачається енергія на її роботу, і ми швидше втомлюємося.

• Фрукти окремо.

Єдиний перекус, який вони можуть собі дозволити, — це фрукти між основними прийомами їжі. Чому це правильно? Фрукти потрібно їсти окремо від основного прийому їжі, мінімум за годину до їжі, оскільки фрукти не перетравлюються в шлунку, а практично відразу надходять в дванадцятипалу кишку, де перетравлюються завдяки ферментам підшлункової залози. Якщо з'їсти фрукт після основного прийому їжі, то він затримається в шлунку разом з рештою вмісту, почне киснути і коли потрапить в кишечник, спричинить там процес бродіння.

• Маленькі порції.

Якщо ви потрапляєте до французького гастрономічний ресторану, то можна здивуватися дуже маленьким порціям. Зазвичай меню включає: закуску, основну страву і десерт. Ніхто не замовляє 2 закуски, 3 десерти і не стукає ложкою по столу після трапези, тому що було мало. Секрет мені відкрив кухар французького посольства в Москві. Меню складається в такий спосіб, щоб один прийом їжі включав оптимальну кількість білків, жирів, вуглеводів і мінералів, а також врахував сумісність продуктів. Якщо організм отримав цю кількість, то він наситився. Якщо чогось не вистачило, то, навіть з'ївши величезну порцію, ви вже через годину почнете поглядати на холодильник. Крім того, чим менше порція, тим довше ми їмо, а значить, швидше насичуємося. Звичку їсти мало, але різноманітно французи перенесли і в своє повсякденне життя.

2. Як вони рухаються?

Якщо в неділю вийти о 8 ранку в парк, в ліс, на море, то буде відчуття, що все місто готується до марафону «IRONMAN, для тих кому за...» Поки молоді сплять, жінки, особливо ті, яким за... бігають, плавають у холодній воді, займаються ходьбою. Причому, чим старша жінка, тим більше спорту в її житті. Перше питання, яке вам поставлять на консультації у кардіолога: «Чи займаєтеся ви якимись фізичними вправами хоча б 30 хвилин в день? Ні? Ну тоді готуйтеся до серйозних порушень серцево-судинної системи ». Тому що серце — це м'яз, і його треба тренувати. Наші лікарі реагують трохи по-іншому: «Спорт? Ви що з глузду з'їхали? У вас же проблеми з серцем, спорт вам протипоказаний ». Відчули різницю?

Не обов'язково займатися важкими фізичними вправами. Гіподинамія починається, якщо ви пройшли менше 3000 кроків в день. Зробити всього 3000 кроків, це як раз ті самі 30 хвилин в день. Як сказала ще одна моя знайома: «Спорт — це життя, а ми вже так звикли жити в нашому віці».

3. Як вони справляються з емоціями і стресом?

У французькій мові немає поняття «загнана коняка», «втомилася, як собака», немає навіть таких еквівалентів. А все тому, що немає таких явищ. Причин для стресу у француженок теж багато, але реакція на стрес у них інша.

Одна з причин — це багатозадачність. Уявивши себе Шивою, ми правою рукою робимо звіт, а лівою рукою печемо пиріг. Однак наш мозок не справляється з таким режимом, ми не можемо довго утримувати в сфері уваги кілька завдань. Цю проблему француженки вирішують дуже просто: вони не роблять кілька справ одночасно, вони роблять одну справу за іншою. Насилу уявляю француженку, яка телефонує додому з роботи, щоб дізнатися чи вивчила дитина уроки, чи знайшов чоловік суп в холодильнику. На роботі вона працює. Уроки дитини — це її зона відповідальності, а голодний чоловік — це проблема виключно чоловіка. Зате і роботу додому вона не принесе, пішла з роботи, вимкнула кнопку «працювати», увімкнула кнопку «відпочивати».

При цьому вдома вона присвятить весь вечір сім'ї і дітям, але обов'язково 1—2 вечори залишить виключно для себе. Якось мені знадобилося терміново залишити маленьку дитину зі свекрухою. Свекруха мені відмовила, бо вечір четверга — це її вечір. У четвер ввечері у неї танці. Можливо, хвиля обурення вже накрила вас, як же, це ж бабуся, який егоїзм! Я теж довго до цього звикала. Але зате бабусі за 70, а вона до цих пір танцює.

А якщо не танцює, то проводить час з користю виключно для себе. Не кожна француженка має телефон косметолога Марії або манікюрниці Галини, яка вже стала членом сім'ї. Зате у кожної є або особистий психолог, або особистий остеопат, або... ну ви вже зрозуміли, фахівець, який, так чи інакше, пов'язаний зі здоров'ям.

І ще про одну причину стресу — невпевненість в собі. Ми часто думаємо, що не гідні більшого, що нам потрібно ще чогось навчитися, щось ще з собою зробити і ось тоді... Тоді я буду супервумен! Позицію француженок про невпевненість прекрасно висловила одна французька журналістка, яка довго прожила в Москві: «Бідні російські жінки, їм потрібно встати за три години до роботи, щоб навести марафет. Нам, француженкам, пощастило. Ми від природи красиві!». Наскільки об'єктивне це судження, нехай кожен подумає про себе. Але це не про красу, це про впевненість в собі.
 
Будьте впевнені в собі, здорові, і користуйтеся тільки тими порадами, яких вам не вистачає для вашого власного балансу і гармонії.

Авторка — Марина Ленон.

Здійснено переклад.

Зображення: pinterest.com