Три питання до письменника: під пильною увагою автори "Фонтану казок"

Бо всі ми родом з дитинства.

У дорослому житті ми так зрідка дозволяємо бути собі слабкими. А що вже говорити про те, щоб іноді відчувати себе дітьми... Роки йдуть, а спогади затираються, залишаючи по собі лише те, ким ми стали.

Утім, герої нашої статті знайшли лазівку, яка допомагає вернутися туди, де світ здається зовсім іншим, розбиті коліна болять більше, ніж зранена душа. По закапелках ховаються звірі-говоруни, по голові гладять дерева, а дід приніс тобі пригорщу казок і горіхів. У дитинства немає зажури.

Редакція Ua Modna поспілкувалася з дитячими письменниками видавництва Фонтан казок і поставила їм три надважливі питання:

1. Яку мету сповідуєте, пишучи для дітей?

2. Ваші чотири життєві принципи.

3. Що мають знати батьки, купуючи для дітей літературу?

Вікторія Ярош, авторка книги "Три горішки для Сашка":

1. На мою думку, дитяча книжка має бути оптимістичною і давати юним читачам надію на краще.

Тобто, про яку б проблему не розповідалось, які б трагічні події не траплялись, дитина має зрозуміти, що з кожної ситуації є вихід, і добро перемагає зло.

Не завжди світ довкола є добрим, але все, що з нами відбувається, може посприяти лише на краще, і письменник зі свого боку має допомогти дитині побачити іскринку світла навіть у найгустішій темряві.

Понад усе я б хотіла, щоб після моїх творів дитина повірила у Того, Хто все на світі контролює.

2.

• Ставитися до інших так, якби я хотіла, щоб ставилися до мене.
• «Що посієш, те й пожнеш».
• Бути чесною у стосунках з іншими та собою.
• Не зупинятись в тому, щоб здобути нові знання, навички, розвивати свої здібності й таланти.

3. Книжка може допомогти батькам у вихованні дітей, а може звести нанівець всі їхні виховні зусилля. Усе залежить від того, які життєві принципи сповідують батьки і до яких духовних стандартів вони прагнуть. Наприклад, я не купую книжки, у яких хтось когось принижує, ображає, обманює, сторінки рясніють лайливими, жаргонними  чи брутальними словами, і це подається просто як забавка та залишається безкарним.  Але, незалежно від батьківського світогляду, насамперед, тато й мама мають добре знати своїх дітей і підібрати книжку, яка допоможе їхнім дітям повірити в себе,  у свої мрії, побороти комплекси, страхи, побачити красу довколишнього світу й людей, які оточують їхню дитину.

Олена Колінько, авторка книжки «Шпалереон»:

1. Дитяча література має одну яскраву перевагу над літературою дорослою: вона весела. Навіть коли йдеться про серйозні теми, писати про це треба не драматично і не пафосно. Хочу, щоб такий підхід до життя вийшов за межі книжки і супроводжував спочатку маленького читача, а потім і дорослого, який з цього читачика виросте. Оптимізм у найскрутніших обставинах, навіть якщо за тобою женуться сто вовків, три Змії і з десяток Злиднів, – ось рецепт нашої суперсили.

2. Якщо чесно, фундаментально над життєвими принципами не замислювалась. Безумовно, вони в мене є, але я ще не досягла того рівня самоаналізу, щоб їх сформулювати. Але дещо таки можу назвати. Тож мої чотири принципи на сьогодні такі:

•  Знаходити час для рідних.
•  Знаходити час для друзів.
•  Знаходити час для читання.
• Знаходити час для творчості.

3. Якось так повелося, що книжка — будь-яка книжка — вважається чимось дуже-дуже виховним. І коли батьки говорять, що хочуть, аби їхні діти читали, частіше це означає: аби діти читали хоч щось, не важливо, навіть, що саме, бо після будь-якої книжки діти ого-го як порозумнішають. Але дзуськи! На жаль, на нашому ринку є дитячі книжки з помилками, з неякісним перекладом, або й просто написані лівою ногою. Аби не втрапити в халепу з обраною книжкою, я б радила батькам цікавитись інтернет-оглядами фахівців, зазирати на портали «БараБука» і «Букмоль». І в жодному разі не змушувати дітей читати. Якщо читання «не йде» — це не означає, що дитина взагалі не любить читати, просто вона ще не натрапила на «свою» історію.

Галина Манів, авторка книжок «Квартирія» і «Пригоди Тараса в далекому космосі»:

1. Навіть коли пишу для малечі, намагаюся дати поживу і для серця, і для розуму. Мені цікаво, щоб вигадка перепліталася з реальністю і навіть з науковими фактами. Намагаюся показати, що у житті є місце і суму, і радощам, і сміху, що життя дуже цікаве в усіх своїх проявах. Хочу, щоб діти вірили, що добро завжди перемагає.

2.

Певною мірою це мої життєві принципи, а певною – ідеал, до якого прагну:

• Не боятися правди.
• Не витрачати час на формальні стосунки.
• Не штовхатися ліктями.
• Робити все, що в моїх силах, а відповідальність за результат залишити Богові.

3. Батьки мають знати, на який вік розрахована книжка й чи відповідає вона рівню розвитку їхньої дитини. Як на мене, важливо також виховувати художній смак дитини. Тому варто переконатися, що книжку написано гарною мовою, а також не обмежуватися лише прозою, добираючи для дитини ще й гарну поезію. І найважливіше, — коли обираєш книжку, треба подивитися на неї дитячими очима.

Анастасія Лавренішина, авторка книжки «Дрімучий ліс»:

1. Стереотипи треба ламати.

2.

• ​ Не випускати з себе туман.
• Шукати нові дороги.
• Ходити босоніж.
• Життя прекрасне.

3. Книжка не має бути лише для дітей. Набагато краще, якщо в ній будуть підтексти. Тоді книжка ростиме разом із дитиною і ніколи не набридне.

Олег Чаклун, автор популярної книжкової серії про маленького робота Мікробота:

1. Головна моя мета, — щоб наші українські дітки мали багато чудових цікавих своїх українських книжок до читання. Для того їх має багато писатися та видаватися :) Ось над цим і працюю. Щодо самих книжок, то це, найперше, цікава пригода, дитяча добра казка, веселе смачне оповідання. Сьогодні в нашому сучасному світі аж занадто різної важкої негативної інформації, яку намагаються вкласти дітям у голови майже з народження. Тому дитяча книжка має бути, насамперед, Дитячою книжкою, а потім вже все інше.

2. 

• Діяти, адже рух - це життя.
• Насолоджуватись тим, як ти живеш і що робиш, бо без цього світ втрачає кольори.
• Мріяти: наші мрії відображають нас.
• Не боятися, бо страхи не дають нам творити наші мрії.

3.  Не гнатися за модою, а більш уважно читати анотації і роздивлятися книжки, що плануєте давати своїм дітям. Вибирати книжки для своїх дітей, а не для себе. Читати самим :)

Від редакції хочемо побажати авторам ще більше наснаги й віри, а читачам — добрих книг і вдалих підсумків після прочитання! Ваша Ua Modna.

Обкладинка — pinterest.com