Що таке "тру-крайм"?

ТРУ-КРАЙМ 
 
Справжній злочин - це жанр документальної літератури, подкасту та фільму, в якому автор досліджує реальний злочин та докладно описує дії реальних людей. 
До злочинів найчастіше відносяться вбивства; близько 40 відсотків зосереджені на розповідях про серійних вбивць. Справжній злочин проявляється у багатьох формах, таких як книги, фільми, подкасти та телешоу. Багато творів у цьому жанрі є перерахунком гучних та сенсаційних вбивств. Наприклад, як вбивство ДжонБенет Ремсі. 
 
ЗНАЙОМСТВО 
Я помітила, що в мене виник інтерес до людей, які несуть загрозу для суспільства ще в далекому шостому класі, коли почала дивитися телепередачу “Следствие вели... С Леонидом Каневским”. Спочатку вона здалася мені нудною та нецікавою, але з часом я потрохи усвідомлювала, що вже частоково звикла до її перегляду і кожна з історій про справжні злочини, які відбувалися власне в радянську епоху, бо саме вони є головною темою розповідей ведучого, поступово викликали в мені захоплення та бажання дивитися їх ще більше. В цій передачі фігурували такі відомі маніяки доби СССР, як Онопрієнко Анатолій Юрійович, Джумагалієв Микола Есполович, Чикатило Андрій Романович та інші.     
 
ТРУ-КРАЙМ, ЯК ХОБІ 
Час минав, я ставала все дедалі дорослішою людиною і на момент, коли мені виповнилося шістнадцять років, я для себе зрозуміла, що знаю про радянських серійних вбивць достатньо інформації, яка мене цікавила в їхніх біографіях і вирішила переключити свою увагу на іноземні злочини. Я ні в якому разі не отримую задоволення від того, що дивлюсь чи читаю про ці жахливі події, які створюють власними руками кожен з таких монстрів, бо й людьми ґвалтівників або інших злочинців важко назвати. В мене серце завмирає, коли хтось скоює настільки страшні вчинки, але водночас з’являється купа питань в голові. Нариклад, що спонукає ту чи іншу особу до того, що в один прекрасний момент вона бере ніж і її поведінка стає непередбачуваною? Про що вона думає чи взагалі може думати саме в цю хвилину, коли усвідомлено чи ні позбавляє життя свою жертву? Невже насправді комусь може подобатись в здоровому глузді заподіювати людям шкоду і прирікати себе на нескінченні переслідування з боку правоохоронних органів, поки тебе нарешті не спіймають і не посадять за ґрати? Мій інтерес сконцентрован виключно на мотивах і цілях, які переслідують ці потвори в людській подобі.  
Повертаючись власне до того року, коли я навіть і подумати не могла, що моє захоплення, виявляється, має назву “трукрайм” і коли я тільки розпочала пошуки нових ще невідомих мені матеріалів в цій тематиці, мою увагу привернуло це саме слово - “тру-крайм”, і натрапила я на нього завдяки тому, що як раз зацікавилася іноземними серійними вбивцями. Навряд чи я його зустріла, якщо продовжовувала б “сидіти” на одному місці і не розширювала б свій світогляд, стосовно цієї доволі “гострої” теми.    
 
МІНУСИ ТАКОЇ ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ 
Продовжуючи більш детальніше вивчати нову інформацію щодо найвідоміших злочинів, я почала знаходити в соц. мережах групи відповідної тематики, де є багато зацікавлених користувачів, яким також до душі це хобі, але деякі з них в мене викликали занепокоєння. Точніше, їх коментарі з приводу того чи іншого посту. Дехто, як мені здається, дійсно відчуває захоплення та, можливо, саме нездоровий інтерес до вбивць і навіть є така розповсюджена думка, що ті, хто в прямому сенсі пишається “досягненнями” маніяків, самі мають бажання стати такими, як вони. Тобто, такими ж, як їх “кумири”. Це в голові не вкладається, але такі хворі люди, на привеликий жаль, дійсно є серед нас. Це може створювати додаткову загрозу в вигляді нових страшних злочинів.     
 
Цікавитися тру-краймом, на мою думку, доволі корисно і пізнавально, бо нові знання ніколи не будуть зайвими та завдяки цьому захопленню я відзначила для себе, що завжди необхідно бути на сторожі в повсякденному житті і остерігатися підозрілих особистостей, тому що людська жорстокість не знає меж. Хто знає, звідки на неї потрібно чекати кожної миті?