Тру-крайм-ком'юніті або фанати злочинів

ЯК РОЗПІЗНАТИ ТРУКРАЙМЕРІВ 
Звичайно, щоб знайти відповідь на це питання, можна просто запитати саму людину про те, чи є в неї інтерес до кримінальної тематики або потрапити на її сторінку в соц. мережах та переконатися, чи підписана вона на відповідні пабліки, що відображені в переліку підписок, але зазчивай не все так легко. 
Як нам відомо, багато хто не поділяє зацікавленості до контенту, який кишить різними жахливими фактами з біографій серійних вбивць, фото та відео з місць злочинів, тому через знання про це та заздалегідь відоме зневажливе ставлення до цього, трукраймери найчастіше змушені приховувати своє хобі від інших через нерозуміння та звинувачення в тому, що їм потрібна психологічна допомога, якщо вони обрали для себе таке захоплення, з чим я зовсім не згодна з певної низки причин: 
 
1. Інтерес до криміналу може бути обґрунтований тим, що людина цікавиться ним через те, що деякі знання, які вона черпає з тру-крайму, знадобляться їй для професії, якщо мова йдеться про майбутніх слідчих і не тільки. 
 
2. Відео, які присвячені різним злочинам, розвивають логічне мислення не гірше, ніж вирішення головоломок та різних інтелектуальних ігр на кшталт шахів, бо в розумі під час перегляду виникають міркування. Наприклад, яким чином слідчим вдасться розкрити справу та взагалі, чим це все завершиться і т.д. Також це стосується і книжок відповідного жанру, завдяки яким логіка стає кращою. 
 
3. Для загального розвитку та щоб у майбутньому, володіючи інформацією щодо психології злочинців, вміти вчасно їх розпізнавати і захистити себе від підозрілих особистостей. 
 
Отже, щоб дізнатися, людина трукраймер чи ні, є лише два достовірних способи: 
 
1. Людина сама залюбки цим поділиться. Можливо, через те, що її не дуже хвилює думка інших з приводу цього хобі. 
 
2. На її сторінці в соц. мережах можна помітити, на що вона підписана і, можливо, там знайдуться пабліки з тру-крайму. 
 
В інших випадках, люди дійсно дуже ретельно приховують своє захоплення тру-краймом. Це може бути зумовлено різними факторами, які відомі лише їм. 
 
СЕРЕДОВИЩЕ “ПРОЖИВАННЯ” 
На трукраймерів, як не дивно, можна натрапити саме в пабліках, блогах та на сайтах, які присвячені відомим вбивцям і тут вже починається найцікавіше. 
Є серед цього контингенту психологічно нездорові люди, так звані фанатики, які створюють цілі групи поклоніння цим кривавим маніякам і мало не зізнаються їм у коханні. Існує навіть така тенденція саме серед жінок (це трохи не по темі, але певною мірою ця інформація дуже навіть доречна), що багато з них насправді закохуються в тих вбивць і ґвалтівників, які ще живі та отримали великі терміни ув’язнення або взагалі довічне, і ці жінки всіляко їм допомогають. Наприклад, фінансово. Пишуть листи і якщо дозволяють можливості та місце проживання, то навіть возять їм передачі. Є такі випадки, коли вони навіть укладають шлюби із ув’язненими.  
Переважно такі “фанати” дізнаються про своїх потенційних “коханих” через газети або новини (взагалі, ці "фанати" є жінками переважно зрілого віку), але не виключено, що вони також відвідують групи тематики тру-крайму. 
 
КЛАСИФІКАЦІЯ 
Людей, які зацікавлені переглядом контенту про маніяків, на мій погляд, можна розділити на три типи: 
 
1. Люди зі здоровим інтересом (безпечні), які не фанатіють за серійними вбивцями і не роблять їх для себе кумирами, а адекватно оцінюють скоєні злочинцями вчинки та намагаються аналізувати, що або хто змусив того чи іншого маніяка піти на жахливі злочини. 
 
2. Люди, які в тру-крайм-ком’юніті начебто маскуються під адекватних, але не факт, що у своїх фантазіях вони не мріють вчинити ті самі злочини, що й їхні кумири-серійники (потенційно небезпечні), але про це вони, звісно, не афішують, але в деяких випадках можуть на це прямо чи опосередковано натякати своїм близьким чи навіть тим, з ким вони взаємодіють у віртуальному просторі. Це справа часу, але найстрашніше починається, коли ці люди перестають тримати під контролем свою “одержимість” вбивцями та про це вже стає відомо лише тоді, коли вони надихнувшись скоєними маніяками вбивствами, беруть ніж і йдуть когось вбивати. На жаль, такі ситуації не є рідкістю. 
 
3. Третій тип постає у вигляді аж надто співчуваючих людей до долі серійних вбивць та інших злочинців (відсносно безпечні), які намагаються їх нескінчено виправдовувати. Частіше за все, причина такої позиції в поведінці криється в психологічних травмах та в схильності до стокгольмського синдрому в цих особистостей. До них часто відносяться представниці слабкої статі. Особливо серед дівчат та жінок можна помітити всеосяжне та водночас невиправдане співчування до цих тварин, які скоїли неймовірні звірства по відношенню до своїх жертв. Саме серед жіночої статі здебільшого є ті, хто створює пабліки, які присвячені їхнім “улюбленцям” і збирають навколо себе божевільних фанаток, як і вони самі. Чому вони “відносно безпечні”? Тому, що більшість з них тільки лише виправдовують серійників та мріють стати їх об’єктом кохання і не несуть в собі загрози для соціуму, але інколи, якщо комусь з них все ж таки пощастить зв’язати своє життя із ув’язненим у минулому чоловіком, не факт, що вони не допомогатимуть в його нових злочинах, але, як правило, в “відносно безпечних” як такого бажання бути причетними до кримінальних справ немає. 
 
Як ми вже встигли переконатися, “фанатами” злочинів можуть бути різні люди, з різними поглядами на життя, цілковито здорові та з психічними відхиленнями, але спільним є одне - це інтерес до тру-крайму, який їх об’єднує. Це не означає, що потрібно остерігатися тих, хто так чи інакше пов’язан із тру-краймом, бо багато хто із небезпечних людей навіть і не знає, що це взагалі таке, тому необхідно не втрачати пильності і намагатися вчасно помічати певні “особливості”, які вам здаються дуже дивними та підозрілими в тих, хто в вас викликає занепокоєння. 
Навіть не так вже і важливо, чи захоплюється хтось криміналом із вашого оточення, бо навіть сама найадекватніша людина, на перший погляд, може виявитися маніяком...