Найкращі квіти - найкращій Варварі у світі! Зрозуміло, що найкращі квіти - це троянди... А ось хто така "найкраща Варвара у світі" для більшості із наших сучасників - залишається загадкою... Але тільки не для засновників Фундації спадщини Терещенків та працівників Національного музею історії! Адже вони глибоко переконані : найкраща Варвара у світі - це відома українська меценатка Варвара Ханенко (Терещенко)! До 95-річчя пам’яті цієї видатної жінки-берегині за ініціативою Фундації спадщини Терещенків та Національного музею історії небайдужі люди, які шанують історію України і віддають належне внеску Варвари і Богдана Ханенків у культуру нашої держави, у селі Оленівка Фастівського району Київщини урочисто відновили розарію, який свого часу тут власноруч закладала і плекала ця унікальна жінка. А тепер - кілька важливих фактів із її багатої подіями і вельми драматичної біографії. Так ось, протягом усього свого свідомого життя разом із чоловіком пані Варвара наполегливо і послідовно колекціонувала пам'ятки західного й східного мистецтва, на основі яких подружжя заснувало приватний музей. В цю справу вони вклади сотні тисяч золотих царських карбованців. Після смерті Богдана Івановича в 1917 році колекція, згідно з його волею, перейшла у власність Варвари Ніколівни, а після її смерті мала перейти у власність Києва - для організації загальнодоступного музею. Варвара Ханенко мусила впорядкувати колекцію й підготувати її до перетворення на музей. Та найважливішим завданням було зберегти зібрання у той надзвичайно непростий революційний час. Через першу світову війну Варвара Николівна змушена була евакуювати значну частину зібрання з Києва до Москви, до Історичного музею. У 1921 році вона добилася повернення колекції до Києва. При цьому три десятка картин безслідно зникли, повністю було пограбовано квартиру в Санкт-Петербурзі, де зберігалися прекрасні твори мистецтва. Варвара Ніколівна відмовилася від пропозиції переїхати до Німеччини й відкрити там музей на привілейованих умовах. Вона єдинна із заможного роду Терещенків не покинула межі України... За що незабаром гірко й поплатилася... Пані Варвара звернулася до Української академії наук із проханням прийняти від неї в дар усі художні багатства, але з урахуванням умови Богдана Івановича: зібрання має називатися «Музей Богдана Івановича та Варвари Ніколівни Ханенків». Однак науковий комітет Головосвіти «...через відсутність за Ханенком революційних заслуг» просив Академію наук «віднайти більш підходящу особу для назви колишнього музею Ханенка». Врешті-решт, було затверджено компромісну назву — Музей мистецтв Всеукраїнської академії наук ім. Б. І. та В. Н. Ханенків. А потім підступні хвороби і голод зробили свою чорну справу : одна із найзаможніших українок, донька мільйонера, померла без копійки за душею. І ховали її не ті люди, яким протягом життя допомагало подріжжя Ханенків щедрою рукою, а вірна служниця - Дуся... Вона й поховала за свої копійки Варвару Ніколівну, яка пішла на той світ 7 травня 1922 року... Похована вона (після перепоховання) в Києві, на цвинтарі Видубицького монастиря поруч із чоловіком. І ось рівно через 95-ть років небайдужі українці віддали належне її пам"яті. Рівно 95-ть кущів троянд було висаджено у відновленому розарії на території колишньої садиби Ханенків у Оленівці. Посадив тут свою троянду і я... Вона ростиме біля троянди, яку посадила у розарії відомий український мистецтвознавець Валентина Єфремова. Нехай наші троянди ростуть разом зроровими і сильними й радують світ своєю чудовою красою! Ну, а наприкінці матеріалу мені хочеться подякувати подружжя Мішеля і Олени Терещенків (Мішель є внучатим племінником Варвари Николівни) за чудово організовану поїдку до Оленівки. Її ми запам"ятаємо назавжди. Адже зробили добру справу заради справді великої українки!
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
