Трон зі скла і квантовий секс: 5 нових книг з неймовірними сюжетами

Сара Дж. Маас. Трон зі скла. – Х.: Віват, 2021

За сюжетом цього захопливого роману, злодії, асасини та воїни з усієї країни зійдуться в поєдинку, щоб здобути почесті, непогану платню та шанс стати вільними. Найбезстрашнішій з усіх асасинок Адарлену лише вісімнадцять. Селена — видатна вбивця, здатна вижити в соляних копальнях, де вона тяжко гарувала, і спробувати втекти з місця, з якого ще нікому не вдалось вибратися живим. В обмін на свободу король дає їй змогу побути його вірною оборонницею, але для цього треба виграти змагання. Але в Селени значна перевага:

вона неначе має магію в крові й попри всі закони Адарлену має намір цим скористатися, адже треба стражденним нарешті дати відсіч своїм поневолювачам. Коли раптом суперники починають один по одному помирати страшною смертю, змагання Селени за свободу перетворюється на борню за виживання, у якій вона має подолати непізнане зло.

Дмитрий Долматов. Земля Пустого Небосвода. – К.: Саммит-книга, 2021

У цьому епохальному романі між Торговим Альянсом - аристократичною республікою-корпорацією - і могутньою імперією Королівства Західного Світу триває нещадна боротьба за вплив над загрузлим в анархії величезним островом. В хід пущено всі засоби - від вбивства всенародно улюбленої жриці в самому серці столиці Альянсу до розпалювання війни за незалежність в землях Королівства. Принижений поразкою противник Дайгенбора, Шардаларскій майорат, для відновлення колишньої могутності відкриває двері у Світ Небесного Трону ворожим чужинцям-ксенам. Тож удільні князі Архіпелагу, розташованого на торгівельних маршрутах між Північчю, Заходом і Півднем, запобігають перед могутніми континентальними державами і зводять свої порахунки за спиною у Церкви. Могутнє північне герцогство Дайгенбор після вдалої реконкісти двох своїх колишніх провінцій готується до подальшого розширення - як шляхом дипломатії, так і через нові завоювання. Тим часом Церкву роздирають внутрішні протиріччя, боротьба за владу між різними ієрархами, корупція, особисті чвари - і все це на тлі прагнення примарха-імператора Західного Світу приборкати незалежний досі Ордос. Єресь злобного Бога-Леопарда, начебто остаточно притлумлена чверть століття тому, глибоко закорінилася у Західному Світі... І не тільки там. Простори Архіпелагу борознить могутній князь океану, який бажає повернути побратимів-мореманів до віри у Штормлордів - давніх войовничих і кровожерливих богів. Мало-помалу просочуються до Світу Небесного Трону ксени зі Сходу, несучи упереміш з шовками і прянощами заразу єретичної секти. І хто знає, що привезе зі своєї експедиції до знову відкритого материка ескадра Альянсу?..

Андрій Горбунов. Розволокнення. – К: Фенікс, 2021

Як воно — бути приватним детективом у 2079 році? Виявляється, десь так само, як у 2021 бути погоничем коней чи оператором перфокарткової ЕОМ: твої навички вже нікому не потрібні, адже нові технології роблять усе набагато ефективніше, ніж людина. Але не все так просто — навіть штучний інтелект не може розкрити цей гучний злочин на Західному узбережжі США… «…Складається враження, що удар був доволі прицільним: наче жертву навмисно спершу поклали так, аби кров фонтанувала вбік, - міркують у романі. - Тут діяв професійний убивця. Хтось, хто точно знав, як треба вчинити, щоб тебе не знайшла поліція.» Детектив Ворпер хотів би стрибнути вперед, до технологій наступного покоління — але натомість він робить протилежне: опиняється в минулому. Тепер йому доведеться піти в університет і вивчити кілька тем з часової фізики, інакше не розібратися в цьому сплетінні подій… Тож «Розволокнення» — це науково-фантастичний детектив про подорожі в часі. Підзаголовок «Підручник» натякає, що на нас чекає купа науково-популярної інформації, гармонійно вшитої в сюжет і оснащеної живими прикладами та ілюстраціями. «Smart is the new sexy» — гасло, що пронизує цю історію від початку і до кінця. І так, незважаючи на всі часові заплутаності — в цього роману є чітко визначений початок і кінець: як написано на титульній сторінці, читати його слід від першої сторінки й до останньої. Крім того, у ньому є чотиривимірний квантовий секс, кольорові ілюстрації та QR-коди з посиланнями на відеоматеріали і терміни, не вигадані автором, а такі, що відповідають дійсності за межами книжки.

Ярослава Литвин. Не мій дім. – Х.: Фабула, 2021

 За сюжетом цього роману, талановита дизайнерка Сюзанна Карпенко у цьому романі, пізнавши у своїй кар’єрі одну невдачу за другою і навіть попрацювавши прибиральницею в Данії, нарешті зупиняється у своєму внутрішньому занепаді, зустрівши і людину, і ідею. «Мало кому спало б на думку,- згадує вона, що в мене - такої добродушної та потішної, з ямочками на щоках та вогненною копицею волосся - глибоко в душі все рипить, змерзле, присипане снігом і почеркане інеєм». Героїня опановує, здається, і себе, і час, і місце, роблячи зі звичайної квартири в Києві високотехнологічну цяцьку-машину, яка починає жити своїм життям. Висмоктували життєві сили, живитися енергією господарів, стаючи домом-монстром. Звісно, при цьому футуристичні радощі заспокоєної «домогосподарки» та її чоловіка Петра заступають вже цілком реальні психологічні проблеми, коли героїні доводиться повернутися назад, щоби віднайти себе справжню, тобто скласти себе докупи. Адже, крім холодного технічного начиння в її домі з’являється хтось третій — робот на ім’я Кейт. І все перевертається з ніг на голову.

Вільям Дерезевіц. Смерть митця: Як творчі люди виживають у часи мільярдерів і технологічних гігантів. – К.: Yakaboo Publishing, 2021

Іноді інженери, які вигадують наш світ, раптом згадують про модне життя – тусовки, виставки, арт-середовище. Яке, нагадаємо, створюють мистці, приходячи, скажімо, на закинутий завод і роблячи з нього культове місце. Слідом набігають багаті гіпстери, які разом з інженерами підіймають ціни на оренду житла у модному районі, і художникам доводиться йти. Якщо не замислювалися над цим, то глибоке дослідження автора цієї книжки - відомого письменника й критика — попередження про те, як цифрова економіка загрожує життю й роботі митців — музикантів, письменників, художників. Тобто тих, на кому тримається наша духовність і наше суспільство. Крім вищезгаданої, є дві версії того, як живеться в цифрову епоху творчим людям. Перша походить із Кремнієвої долини. Згідно з нею, заробляти творчістю ще ніколи не було так легко. Якщо в тебе є ноутбук — маєш студію звукозапису. Користуєшся айфоном — маєш кінокамеру. Інша версія належить самим творчим людям. Так, вони погоджуються, опублікувати можна все. Але хто за це заплатить? І ні, не кожен може бути митцем. То хто ж тут має рацію? Є люди, які справді заробляють сьогодні творчістю. Як їм це вдається? (Про наслідки ми згадували вище). Автор книжки як знавець сучасної культури, готовий відповісти на ці питання. На основі інтерв’ю з творчими людьми з найрізноманітніших мистецьких напрямків він доводить, що перед нашими очима відбувається епохальна трансформація. В епоху Ренесансу були майстри, у ХІХ столітті — богема, у ХХ — професіонали, а в цифрову еру з’являється нова парадигма і вона змінює всі наші усталені уявлення про природу мистецтва й роль митця в суспільстві.