|
19 квітня 2018
Вікторія Цибульська |
Книга "Там, де немає тіней" ©, починається з того, як підліток Настя та малий школяр Богдан одного вечора залишились на піклуванні свого діда і він казкою про козаків вирішив відволікти молодь від ґаджетів. Справа в нього спочатку йшла не дуже, бо тема козацтва для підлітків - то майже завжди суцільний зубний біль…
Про що недвозначно і заявила старша онука:
[...] – Червоні шаровари, такі ж червоні свитки, криві шаблі, вуса та люльки. Як це набридло! – скривилася Настя.
– Чому обов'язково червоні? – запротестував Олексій Петрович. – Та не носив тоді ніхто червоних шароварів кожен день. Це була виключно парадна форма. Нею пишалися. Носити її було за честь. І тільки під час свят. А буденною одежею були звичайні штани з грубого полотна та сорочка. Та й свитки в козаків зазвичай були нормальних кольорів. Здебільшого темні.
– Ну так, добре. Але ти ще скажи, що й оселедців, і вусів у них не було, – наполягала Настя.
– А й скажу! – хвацько відказав дідусь. – У моїх героїв їх точно немає, бо вони молоді хлопці, і ще не встигли те добро надбати. Уяви, що вони виглядають так, як той сусіда - хлопець, котрий тобі подобається.
Настя недовірливо глянула на діда.
– Так-так, – запевнив її дідусь. – Уявіть, що люди, які жили майже чотириста років тому, були такі самі, як ми з вами! В них і близько не було того пришелепкуватого вигляду, якого їм зазвичай надають зараз.
– Але ж шаблі були? – вніс свої п'ять копійок Богдан.
– Куди ж козаку без зброї! Звичайно були. І шаблі, і пістолі і вони вміли добре з ними вправлятися!... [...]
Я не випадково навела цей уривок з тексту, бо хочу окремо сказати про те, наскільки спотворене та, подекуди, перекручене наше сприйняття історичних постатей і героїв.
От, наприклад, відкрийте сторінку Вікіпедії, де розповідається про Івана Підкову (в казці він теж згадується). Як заведено, на сторінці є його портрет. Але виникає враження, що у стародавні часи цей портрет малював не достойний художник, а достеменно, ворог славного українця.
І таке коїться майже з кожним нашим видатним діячем.
Якось восени 2017, майже випадково завітавши до Музею гетьманства в Києві, я потрапила на виставку "Герої козацької України", що представляла українських гетьманів, портрети яких київська художниця Наталя Павлусенко відтворила з давніх зображень і літературних описів. Я була надзвичайно потішена тим, що, виявляється, можна не йдучи проти істини, намалювати історію України в героїчних постатях, які виглядають при цьому як нормальні люди.
Тому, з дозволу талановитої авторки, із задоволенням розміщую фото її робіт:
Джерело: wspa.in.ua
| 0 | 2645 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
