ТРАГЕДІЯ З ОПТИМІСТИЧНИМ ЗАКІНЧЕННЯМ
Крістін Ханна. Зимовий сад.

ТРАГЕДІЯ З ОПТИМІСТИЧНИМ ЗАКІНЧЕННЯМ

Крістін Ханна. Зимовий сад.

Це роман про непрості взаємини матері та її двох доньок. Усе впирається у минуле вісімдесятилітньої жінки, про яке вона не хоче розповідати дітям. Перед своєю смертю чоловік просить її все-таки зробити це.

Здається, навіть заповіт померлого не здатний розтопити серце старої жінки. Однак тепер ініціатива переходить до доньок. Вони за будь-яку ціну хочуть дізнатися правду.

Спочатку просять маму розповісти казку, яку чули в дитинстві. Та погоджується. Там з’являються принц і Чорний лицар, за якими сестри згодом впізнають першого чоловіка своєї мами та Сталіна.

Мамина казка стає більш приземленою. Доньки дізнаються про те, що їхня мама пережила ленінградську блокаду, в результаті якої втратила сина. Потім, коли пройшла через “дорогу життя”, їй здалося, що від бомбардування загинули донька і чоловік.

Поволі між матір’ю і доньками налагоджуються нормальні людські стосунки. Принаймні мама вже безпричинно не кричить на них, як це було в дитинстві, а вони не намагаються уникати її, як робили це колись.

Але до закінчення казки ще далеко. Потрібен поштовх, щоби мама зважилася розповісти все до кінця. І тут приходить лист від одного професора, в якому той просить її розповісти свою історію про ленінградську блокаду. Події відбуваються в США, і доньки везуть маму до вченого. Там вона і доводить свою розповідь до логічного завершення.

З’ясовується, що після загибелі рідних вона здалася в полон і просиділа в німецькому концтаборі до кінця війни. Серед визволителів був американський солдат, за якого вона потім вийшла заміж, хоча й не думала, що виживе.

Але й на цьому історія не закінчується. Знаходиться її перша донька, хоча мама думала, що та загинула під час бомбардування. І лише рік тому помер її перший чоловік, який теж тоді залишився живим. Вони шукали одне одного до кінця життя, а, знайшовши, померли.

На цьому тлі поліпшуються взаємини не лише між матір’ю і доньками, а й між сестрами. Її минуле згуртувало їх. Нарешті вони зізнаються у взаємній любові. Налагоджуються і їхні сімейні стосунки, тому мама спокійно відходить в інший світ услід за своїми чоловіками.

Критики пишуть, що Крістін Ханна випадково стала письменницею, хоча навряд чи щось буває випадковим у нашому житті. В її мами був рак грудей. Майбутня письменниця, яка тоді займалася рекламним бізнесом, а потім юриспруденцією, розповідала їй історії з оптимістичним закінченням. Одного разу мама зауважила, що було би непогано, якби донька писала романи. Так і сталось, хоча вже й після смерті матері.

Підкорює стиль Крістіни Ханни. Здається, вона розповідає історію, в якій ви теж берете участь. Цікавості роману додає майже детективний сюжет, коли ми наприкінці дізнаємося всю правду про стару жінку. Її історія дозволяє зміцнити сім’ю. Маємо справу з трагедією, але оптимістичною.

Анатолій ВЛАСЮК

21 листопада 2018 року