Як слов'янки прикраси носили

26 вересня 2019
Шадрина Анна

З історії відомо що прикраси, які виготовляли древні слов'яни, були металевими.

У Ⅴ — Ⅵ столітті були застібки-фібули, які були відображенням образу Богині-матері. На початку Ⅶ століття в Києві розвивається золотарське ремесло. Популярності набули “дукачі”  нагрудні прикраси. Сережки, як жіноча прикраса, також набули поширення в Ⅶ-Ⅷ столітті. Мали вони просту форму напівмісяця, виготовлялися із металів та прикрашалися камінням.

Розглянемо прикраси:

Сережки — один з найдавніших видів жіночих вушних прикрас, що широко побутує й дотепер. Майже з дворічного віку українським дівчатам проколювали вуха. Діти носили мідні, а дівчата й молодиці — срібні, позолочені, зрідка золоті сережки.

Дукач прикраса у вигляді великої медалеподібної монети з металевим бантом, прикрашеним камінцями. За дукачі правили в ХІ-ХVІ ст. «змійовики» виробництва місцевих золотарів, При цьому традиції носити намисто з дукатів та один медалеподібний дукач не виключали одна одну. Дукачем у 19-на початку 20-го століття називали дуже різні за матеріальною та художньою цінністю жіночі прикраси від грубого, але старанно виготовленого, до фабричної штампованої бляшки. Відповідно в одних місцевостях України на початку 20 ст. дукачі лишилися святковою прикрасою, а в інших їх носили щодня і дорослі, й діти.

Кора́ліниток із привозних коралових намистинок у вигляді циліндриків або барилець, нанизаних на нитку. Кількість ниток може бути від 1 до понад 25. Кожна нитка зветься разок.

Ґерда́н— шийна прикраса у вигляді вузької стрічки, виготовленої з різнокольорових намистин, нанизаних на нитяну чи волосяну основу, що утворюють строкатий геометричний, а часом рослинний орнамент.

Зґа́рда  архаїчна гуцульська шийна (гривня) прикраса статусного (вождь, господар, власник) та релігійного призначення, первісно чоловіча і жіноча, пізніше жіноча прикраса з Верховини на Гуцульщині.В основі зґарди лежать 3–5 дротяних в'язанок з монетами (по 10–15 монет), прикріплених до дротяної основи (часто з ґудзиками, рідше з коралями, хрестиками, маленькими дзвіночками). У центрі зґарди звичайно міститься галбин - срібна, золота монета чи монета жовтого кольору.

Перстні були поширені серед чоловіків та жінок. Виготовляли з широкого асортименту металу, вставляли кольорове скло. Були перстні власного виробництва і були оздоблені оригінальною орнаментацією.

Підві́сок  прикраса, що підвішувалася на ланцюжок чи мотузку. Найчастіше носилася на шиї, але деколи і на поясі, головному уборі чи одязі.

Широко побутували й інші прикраси  це металеві та скляні браслети, які виготовляли з міді, срібла, золота, з камінцями різних кольорів. Поширені були шпонки й спінки  запонки, які закладалися в петлі коміра сорочки. Носили їх чоловіки й жінки.

Як ми бачимо, у прикрасах були різні функції, які збереглися й досі і надихають своєю історією та майстерністю інших до створення нового.

Зображення - pinterest.com.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Краса та практичність: які матеріали використовують для оббивки м’яких меблів
Від того, наскільки вона буде практичною та міцною, залежатиме тривалість її «життя» та привабливого вигляду меблів, тож це варто враховувати, вибираючи диван чи крісло.
Читати більше