ПОРІГ
Згадуючи про Вітека Новицького
Кришталева чара – срібная креш…
Пити?... Чи – не пити???
Все – помреш!
(Пісня)
Так…
Вочевидь, й іншого нема,
Вкладає час під ноги чорним смугу
Отих миттєвостей, що рушили – "
Катма!"
З тих, що попереду…
Зберемо
Тільки – тугу.
Вже жодної – ні пальця не зігнеш,
Їх тут немає – ніби і не було.
Завзято підіймаймо срібну креш
І келихи дзвенять, щоб ген почули.
Та памороч…
Та паморозь прийде,
Під двері стане – шепотіння чути.
Та ти вже не сховаєшся – "
Ніде!..."
Одне бажання –
"Трохи тут… Побути!!!"
12 жовтня 2016
Михал Влад
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
