|
6 серпня 2018
Олександр Степ |
Торкаюсь дна криниці роду
Думками вдячності – я син
Я син славетного народу
І не один я – не один!
Багато нас душею схожих
В однім з’явилося строю
Навпроти поглядів ворожих
На східнім матінки краю.
З усіх куточків люд озвався
-Блакитно-жовтий розгортай!
У кожнім дух за вила взявся
За рідний край, за рідний край!
Синівська мужність повносила
В окопи стала по степах
У кожнім гідність говорила
Гучніше, ніж говорить страх.
Торкаюсь дна криниці роду
Беру з святої глибини
На подих внутрішню свободу
Й цілющу мудрість давнини.
| 0 | 898 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
