Топ-20 україномовних пісень 2016 року

У році, що минає, стався практично перелом вітчизняного шоу-бізнесу після того, як був введений закон про мовні квоти на радіо. Багато зі станцій дістали із запилених кутків різний "нафталін", розповідаючи про те, що в країні немає якісної україномовної музики. Ті, хто так говорять, явно лукавлять, вважають у редакції vesti-ukr.com

Ми пропонуємо вам підбірку Миколи Міліневського - експерта чарту "Селекція" на радіо "Джем ФМ". Через його руки за цей рік пройшло багато пісень вітчизняних поп-рокерів. Тож у двадцятці виключно україномовні композиції, які в 2016 році потрапляли на перші місця у щотижневому чарті.
 

Для цього рейтингу вибиралася лише одна пісня від одного виконавця, хоча ті ж "Pianoбой", "С.К.А.Й." або Kozak System видали за цей рік по кілька сильних композицій. Знову ж таки, ви не знайдете в цьому списку лідерів нашої поп-рок сцени "Океан Ельзи" і "Бумбокс", але тільки лише тому, що їхні композиції і так на слуху і надовго засіли на першій сходинці. Від Вакарчука за цей рік - "Осiнь", "Не йди" і "Мить". Від Хливнюка - "Люди" і "Рок-н-рол".

Отож, поїхали...

Це одна з найкращих ліричних співачок на українській поп-рок сцені. Щоправда, лише одна хороша україномовна її пісня потрапляла цього року до рук нашого експерта. Її хіт "Я буду в пятницу" можна назвати більш сильним, ніж "Вітер", але він російськомовний.
 

Дмитро Шуров явно зробив цього року прорив. А пісня "Кохання", звичайно, не єдина хітова україномовна композиція співака. Але тут збіглося все - текст, музика та аранжувальні нюанси.
 

 

Також не єдина хороша пісня від гурту цього року, але своєї маршовістю, а з точки зору самих музикантів - "стадіонним" розмахом, вона підкорила не лише українську, але й американську публіку.
 

Кілька років тому музиканти заявили про припинення існування гурту. Але цього року відбулося повернення, щоправда, поки тільки у формі аудіопослання, оскільки їхній соліст вже не перший рік живе в США і під іншою назвою підкорює тамтешню публіку. Це одна з українських груп, яка грає рок без будь-яких домішок етно- або електроніки. І це підкуповує фанів.
 

Цей хлопець - явно одне з відкриттів на поп-рок сцені. Його пісня виділяється на однойменному альбомі тим, що виконується під одну гітару. Але зроблено це дуже "смачно".
 

Гурт, з яким багато з нас знайомі ще з дитинства. Вони і тоді вразили багатьох критиків своїм СКА, потім зникли взагалі з поля зору. А цього року повернулися, вийшовши на новий рівень і якість звучання, але при цьому зберегли запал.
 

Це той випадок, коли кавер-версія нічим не поступається, а може і перевершує оригінал. У будь-якому випадку, на концерті пам'яті Кузьми вона виділялася серед багатьох авторських обробок.
 

Сергій Жадан переступив ту межу, перед якою він був просто поетом-мелодекламатора. Крім цього, він один з небагатьох виконавців, в чиїх піснях можна і потрібно слухати тексти.
 

Пісні Даніели Заюшкіної не просто гарна жіноча лірика, а ціла драма...
 

"Боже, нащо менi стiлькі сумних пiсень" - у цих словах солістка та автор Ірина Швайдак висловила суть своєї групи. За своїм звучанням вони дуже нагадують вуличний гурт, який купує перехожих своєю простотою і задушевністю. Але виходячи на велику сцену фестивалю, вони легко диригують натовпом, і люди моментально потрапляють під вплив цієї дівчини.
 

Група відійшла від різких і політичних пісень, а романтика виявилася їм до лиця.
 

Підопічна Святослава Вакарчука повільно запрягає, але, сподіваємося, потім буде швидко їхати. Уже два роки вона по-трохи видає пісні, але кожна з них надовго заходить в чарти. Головний же її козирем залишається кришталевий і дзвінкий голос.
 

Лірика, цікава в більшій мірі своїми словами, ніж музикою. Але це не означає, що їхня інструменталка слабка. Просто на початку було "слово".
 

Ця пісня - емоція в чистому вигляді. Віриш Ділі, що він щасливий...
 

Хлопці цього року просто порвали одне з талант-шоу цією піснею. А все тому, що вона дуже щира - без істерики і сліз. Загалом хороша чоловіча лірика, але не у формі балади або романсу, як це робить більшість.
 

Баладна пісня, слухаючи яку добре розумієш, що Бабкін - не тільки співак, а й хороший актор. І від цього композиція сильно виграє.
 

Почуття гумору - це одна з найсильніших сторін Мирослава Кувалдіна.
 

Хоч ця пісня датується кінцем 2015 року, але в радіопросторі вона з'явилася саме у 2016-му. Це як друга особистість Олександра Положинського. "Тартак" - жорсткий і вже соціально-політичний. "Був'є" - це Положинський-романтик. І в цьому образі він також цікавий.
 

Перейшовши з англійської на українську мову, одесити стали більш зрозумілими, тож аудиторія одразу ж збільшилася. А "Море" - це американський рок з українською "ноткою", але без будь-якої етніки. Це більше схоже на шматочок Каліфорнії, але на півдні України.
 

Гурт і ця пісня, зокрема, чудові тим, що в одній композиції вони кілька разів змінюють настрій, темп, звучання і вона у них не розвалюється на шматки, а звучить як щось цілісне...
 

(via)