Толерастність

6 вересня 2016
Ярилослав
Худоба.
(Поема)
I
Як  завше
ми  зігнули   спини
Абись   вилазили
пани
Чиї  то?
Хай,  байдуже
Або   Московії
чи   Янкі
Які  ж  то   ми
то   є   без  них
ніхто   без   пана
ми  на   плечах.
Бо   сь   то
не   маєм   голови
Тому  й   стаємо
на   коліна
Щоб   легше
було   тим   панам
на     спинах
у  «коней    сидіти».
І   холуї – іуди
нас   покірних
за  ті   вуздечка
кольорові
До  сих   хазяїв
приведуть.
А   щоби   менше
ми   гуділи
й   не   так   свобідними
були
Пани   нам    любі
із   уздою
той   кляп   «трьохцвєтний»
рот   закриють.
Іуди    наші
нас   помиють
помиями
із   унітазу
сусідів    наших
«нужників».
І   так   щасливі
тому   бруду
немов   священнїїй
воді.
нам    кажуть :
-  Бидло   ви!
-  Ми   бидло.
Не   годимося
ми   в   Пани
Бо   так   воняємо,
й  «хлівами»
замісто    розуму   і
духу
ми   як   гниллями
обросли.
Так   хто   ж   то
прийме
тебе   рабе
хоча  й   вчорашній
в   Хазяї?
I I
А   щоб   вже
зовсім   нам
не   нудно
придумали   для   нас
«народ»
«Русинів»
(Ті що  з    Закарпаття)
Хоча   то  ми
Русини  всі.
Украв   Петро
Кривавий   назву
щоб   возвеличить
Дикунів
Триколір -  прапор
у  Європи
заразом   умикнув
орла.
І   стала   Україно-Русь
маленька
Бо   обмізеріли   ми
всі.
Аби    нас    стало
менше
для   нас   видумують
«Русинів».
І   ті, ті  «утиски»
язіка
БО   наш  Язик
іще   не  здох.
Порвати   нас
і   посварити.
Через   ляльок
цвітастих
в  рабство?
О,  ні – « в    Обійми»
до   тих   вчорашніх
дикунів.
Що    із   болотних
нетрів    вийшли
несучи    нам
своїх   Царів.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com