|
5 березня 2018
Любов СЕРДУНИЧ |
Через цю погоду й не помітила, коли він прийшов... І сам прийшов, і нову пору привів. Чекаємо-чекаємо, а що ми знаємо про нього і чого не знаємо? Може, комусь буде цікаво...
Плакали і білокорі красуні берези, коли наші предки вирубали великі ділянки березового лісу для землеробства. Тоді й витворилась назва "березоль" ("береза" і "зола"). Тож назва першого весняного місяця походить від назви промислу: березол (заготівля березового попелу для виготовлення скла). А сучасна назва, березень, закріпилася за місяцем у середині XIX віку.
Нині бе́резень – третій місяць року у григоріанському календарі, має 31 день.
Ще щодо походження назви, сучасної, бо в давнину березень мав близько двадцятьох назв. За иншою версією, слово "березень" походить від слова "сухий" (бо сушили зрубані дерева). А до того в літературних джерелах місяць називали мартом і марцем. Проте слова "март" і "марець" зовсім не слов'янського походження; це латинський бог війни Марс. Чому саме цьому богові було присвячено місяць, ще треба досліджувати.
У народі цей місяць здавна звали березілем (березіль, березоль), капельником, протальником, красовиком, соколиком. А ще березень мав і такі поетичні назви: запалі сніги, з гір потоки, полютий ("по" – після ("після лютого")). Березнем слов'яни могли назвати цей місяць і тому, що в березні палили берези на вугілля, а в південніших краях уже точили і збирали березовий сік. Є народне прислів'я про березовий сік: "Парубок нап'ється його – велетнем стане, дівчина нап'ється – коханого зустріне".
Березень називали і каплюжником, капелюжником, крапельником, калюжником, а за швидке сніготанення і появу перших таловин – протальником. Прозивали наші предки березень і свистуном, свистунцем. А ще цей місяць – сонцегрій, весновій, вітроніс.
У Білорусі його називають сакавік (від слова "сік"). У хорватів березень – сушец, бо цього місяця мало буває опадів і в лісі сухо.
Назву місяця, березень, виводять від слова береза ще й тому, що вона в цю пору починає квітнути. У фольклорі слово "березень" вжито рідко і переважно у найновіших творах:
"Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хліба урожай", "Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай".
Частіше в усній українській народній творчості траплялася назва "март" і "марець":
"Буває март за всіх варт", "У марець ще змерзне старець", "Білий – як у марці сніг", "Згинув, як марцевий сніг".
У березні ще бувають хуртовини, ожеледь, налипання мокрого снігу.
Весняне рівнодення припадає на 21 березня, тому багато народів березень вважали першим місяцем нового року, у тому числі – й українці, а не січень, як тепер. Ймовірно, що з цієї ж причини до 15 століття і в Україні березень вважали першим місяцем громадського року, що було цілком природно.
Індійці на початку березня відзначали мале свято богині Дурги. А велике свято цієї богині індійці святкували на осіннє рівнодення.
У стародавньому Римі в березні було свято Кібели, на якому її жреці оплакували Аттіса (символ сонця, яке поверталося на весну). На другий день після оплакування Аттіса римляни зустрічали весняний поворот сонця всенароднім радісним святом.
Подібне було і в Єгипті, де в березні згадували похорон Озіріса, який, згідно з єгипетською релігією, був сонцем, котре мало слабкість узимку, а навесні знову набувало сили.
В Атенах у березні теж було свято "Гілконошення": містяни носили по майданах пальмове гілля. Цей звичай зберігся і понині у країнах Близького Сходу, але тепер він пов'язаний там з весільним обрядом.
Перси цього місяця святкували новоліття.
Чехи і частково німці у дохристиянські часи перше число березня теж вважали початком весни і першим днем світобудови.
Весняні свята прадавнього походження, які відзначали зв'язок природи з життям людини, пов'язувалися з обрядами, метою яких було прогнати зиму, себто смерть. Подібні обряди були поширені не тільки в Україні, але й у балтійських народів і німців.
І скандинавські народи, особливо стародавні шведи, у дохристиянські часи в березні мали велике свято, яке супроводжували жертвоприношеннями, масовими іграми і торгами протягом цілого тижня.
У персів і стародавніх слов’ян у прадавні часи був звичай влаштовувати врочистий обід, "тризну", на честь покійних родичів, що збереглося донині (в українців – "Проводи, Радуниця"). Такі тризни проводили на поч. березня. Під час тризни люди оспівували кінець зими і при цьому палили солом'яне опудало. Таке свято ще й досі зберегли південні шведи, лужичани і чехи, там воно проходить під знаком ослаблої зими і воскреслої весни.
Поляки сьомого березня топили Маржану і при цьому співали про смерть, котра в'ється по парканах і шукає собі поживи.
І древні українці (трипільці, укри, руси, русичі, русини, руснаки…) вважали, що початок новолітування повинен починатися з весною, з пробудження і розквіту природи. У Русі календарний рік починали 1 березня. Прихід весни пов'язували зі святом Явдохи (1 березня за старим стилем, 14 березня – за новим).
Після зимового сну відроджувалася природа, починалося нове життя, новий рік. Усі древні народи ознаменовували його величальними обрядами, врочистими приношеннями й забавами. Найімовірніше, Новий рік святкували з появою нового Місяця в перші весняні дні, найближчі до весняного рівнодення. При цьому рік міг мати і 12, і 13 місяців. Свято отримало назву "Нове Літо" (Новоліття, Новолітування).
Березень – первісток і світанок весни, спадкоємець лютого, провісник квітня, ранок року, перший місяць року, адже колись новий рік зустрічали саме в березні.
А хочеш знати, якою буде погода весь рік і яким буде урожай, за природою поспостерігай. Наші предки спостерігали – і тому все знали: коли сіяти, коли жати, коли працювати, а коли – й лежати або святкувати. Отож не гордуймо, їхніми знаннями і досвідом користуймось.
Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами.
Якщо весною дощ уперше гримить на голий ліс, то це віщує холод.
Тумани чисті в березні – до мокрого літа.
Ячмінь у березні каже: кидай мене у болото – буду як золото,
топчи мене в грязь – будеш як князь.
Березень не вірний: то плаче, то сміється.
Березень похоронить, серпень сховає (себто якщо хліб поховають у землю,
то сховають у комору).
Березень спершу хмарний, а потім болотний – буде хліб намолотний.
Мине марець – готуй у поле ярець.
Погода в березні добра – на врожай конопель.
Рано березень веснянку починає – тепло не надійне.
Березень сухий та мокрий, квітень і комору, й льох наповнять.
Лютий славен заметіллю, а березень – відлигою.
Марець прийшов – покинь сани, візьми віз, викинь шубу й з печі злізь.
Березень сухий, теплий квітень, вологий май – на щедрий урожай.
У березні і на кориті можна їхати.
У березні орють, а квітень студений – то травень буде красний, теплий і зелений.
Вітер у березні переважає з північного сходу – влітку будуть градобійні хмари.
Вночі тріщить, а вдень плющить.
Казала баба: "Я на марець виставлю палець", – та й у березні замерзла.
Грім у березні – до похолодання.
Гуси високо летять – води буде багато, а низько – то мало.
Дрозди в березні співають на верхів'ях дерев – весна вже близько;
а в гілках – то ще далеко.
Журавлі прилетіли рано – на ранню весну.
Журавлі прилетять зграями – літо буде негоже, поодинці – погоже.
Журавлі тягнуться на північ – до тепла, летять назад – до холоду.
Качки дикі мостять гнізда біля самої води – літо буде сухе; чим далі від води, тим воно мокріше.
Качки дикі прилетять вгодовані – весна буде довга і холодна.
Курка в березні нап'ється води з калюжі.
Синичка в березні заспівала – весняне тепло віщує.
Хмари у березні пливуть швидко й високо – буде хороша погода.
Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.
Яка середина березня, таке й літо: дме теплий вітер – буде тепле й мокре; випаде сніг, мороз і вітер з півночі – літо очікується холодне; йтиме дощ – улітку дощитиме.
У березні – сім погод на день: сіє, віє, мутить, крутить, пече, тече і зверху йде.
Від березневих дощів земля квітне.
Наші пращури намагались побачити якомога більше вказівок на швидкий прихід тепла, очікуючи весну і відродження природи. Крім загальних прикмет, є ще й прикмети на кожен березневий день. Згадаю деякі.
3 березня. У давнину говорили: "Розпушилась верба – зимі вже нема ходу до селянського двору". Цього дня вшановували пташку-вівсянку, бо "вісницею швидкого тепла славилась вона". Селянки пекли вівсянички (пиріжки з вівсяного борошна).
4 березня. Якщо цього дня в лісі зустріти білого зайця, сніг обов'язково ще випаде. А якщо пощастить побачити чайку в небі, то лід скоро розтане. Часто цього дня посилюється вітер.
5 березня. На цей день ще поширюється традиція не дивитись на зірки, які падають. Погода 5 березня мінлива: може бути і відлига, і мороз. У давнину примітили: якщо цього дня сніг тане, то довго не розтане. Саме 5 березня починається раннє руйнування стійкого сніжного покрову. Цей день успішний для посіву насіння на розсаду помідорів, баклажанів, перцю.
6 березня. У народі сей день називали Весновієм і казали: "Як не злися, хурделице, а вже весною повіває", "Дожити б до Весновія, а там і зима не страшна". Цього дня починалися перші сонячні відлиги. Погоду передбачали і за допомогою вітру: якщо 6 березня теплі вітри, то й весна буде теплою. У цей час розпочинається рух соку у кленах і березах.
7 березня. На цей день припадає перший приліт граків, прилітають перші шпаки, а це вказує на ранню весну. Цього дня можна почути перший спів польового жайворонка. У давнину помітили: прохолодний 7-ий день березня вказує на те, що літо радше за все буде дощовим.
8 березня. З 8 по 15 березня можливе повернення холодів: "Березень любить колобродити: морозом пишається і на ніс усідається". Зима поступається місцем весні.
9 березня. Цей день передбачав погоду на квітень: "Якщо день зі снігом, то й у квітні сніг, а якщо по голу, то і в квітні по голу". 9-ого дня березня в народі й така була прикмета: якщо роги місяця яскраві і круті – на мороз.
10 березня. Погоду цього дня передбачають птахи: синиця заспівала – тепло ворожить. Із цього дня – поява прогалин. Набухають бруньки – весну чують. Від цього дня добре садити насіння на розсаду капусти і помідорів...
25 березня. У народі цей день називають Проломи Наст, позаяк до цього дня активно сходить сніговий покрив, ґрунт повністю розмерзається. З цього дня вже можна сіяти редьку. У давнину помітили: якщо 25 березня туман, то буде добрий урожай льону і конопель.
26 березня. У минулі часи примітили: якщо 26 березня туман, то все літо буде дощове. Уважно слідкували за прильотом птахів: якщо першими з перелітних птахів прилітали жайворонки, значить буде тепло, а якщо зяблик – буде холодна погода.
27 березня. Від наших пращурів до нас дійшло таке спостереження: той, кому цього дня пощастить почути грім, може бути впевненим, що літо буде родючим. Якщо навесні у ріках води не додасться, літо буде спекотним і сухим.
29 березня. Якщо 29 березня була тепла, сонячна погода, то й уся весна обіцяла бути теплою. «Сонця хоч і нема, а вода все одно тече». Добре, коли сніг тане від сонця, а не від дощу, бо «коли весна красними днями зганяє сніг – родиться хліб».
З Новоліттям вас, українці!
(З березнем мандрувала і ще не все зафіксувала
Любов СЕРДУНИЧ.
Світлинки – з інтернету).
| 1 | 962 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
Iryna Kozak
| 0 | 186 |
Olena Kolyada
| 0 | 192 |
