То обпекла, немовби сонцем.
А то холодна, наче сніг.
Кохання глянуло в віконце –
Його побачити не зміг.
Не тих в житті ми зустрічаєм.
Ті інші десь собі живуть.
Чужих спокійно ми кохаєм.
Проходим свій любовний путь.
А у душі все ж порожнеча,
Немов прожив чуже життя.
Замість кохання – ворожнеча,
Коли ідеш у небуття.
І вже нічого не змінити.
У когось ті ж є відчуття.
Продовжуєш іще ти жити,
Та не твоє це вже життя.
Як жаль, що ми все ж розминулись.
Цей час і простір не для нас.
Ми згадуєм своє минуле,
Жалкуємо про щось не раз.
З тобою просто не зустрілись
На цій нелагідній землі.
І в очі ми не подивились –
Розтанули в нічній імлі.
Анатолій ВЛАСЮК
18 лютого 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
