Існує два типи людей: ті, що змінюють думку, і ті, що залишаються вірними своїм принципам, набутим ще з 17 років. Розберемо їх по черзі.
Побутує думка, що якщо ти ще з 17 років дивишся на світ та сприймаєш його однаково, то ти нічого не навчився, не зрозумів. У своєму житті я досить часто таких зустрічала. Спілкуючись з ними, я дійшла висновку, що люди, які з юного віку слідують своїм принципам, здебільшого обожнюють батьків, з якими у них дуже особливі стосунки. Ті з самого дитинства підтримують тісне спілкування з дітьми, роз'яснюючи їм усі ляпи цього жорстокого світу, тому підростаюче покоління вже у юному віці може повноцінно сформувати свій світогляд (навіть не керуючись батьківським) та слідувати своїм принципам.
Буває, що батьки не дуже роз'яснюють все, проте своїм жорстким характером і принциповістю надихають своїх дітей в майбутньому житті дотримуватися сталих принципів. Висновок: як і все в житті, чітка життєва позиція формується ще у дитинстві не без участі наших батьків. Такі люди завжди у фортеці своїх ідеалів (головне, щоб ці ідеали буди позитивними).
Стосовно людей, яким кожен новий життєвий досвід дає нову життєву позицію (часто такі люди, здобувши нову життєву позицію, довго переконуватимуть вас, що до того вони жили в темрві, а ось зараз ця істина відкрилась їм. І так буде кожного разу). Люди, схильні до пошуків-зміни істини, не обов'язково мали погані стосунки з батьками. Вони просто дуже емоційно залежні, їм подобається віддаватися емоційній хвилі та пізнавати нове. Якщо перший тип пізнає нове під призмою свого вже сталого бачення, то другий часто пізнає нове, обираючи для себе той кут зору, під яким найкраще можна дослідити те, що вони відкривають для себе. Тому кожна нова книжка, людина або подія стає для них неповторною. Такі люди більш повно можуть оцінити всі радості того, що зараз з ними відбувається.
Думаю, такі люди в старості можуть написати мемуари, котрі відразу стануть бестселером. Щоправда, якщо визнають, що всі ці істини вони не відкривали, а їм, як правило, їх нав'язували. Такі люди відносяться до розряду друзів, які за рік або два (може й більше, в залежності від тривалості вражень, які вони поділяють з вами) повідомляють вас, що їм немає про що з вами говорити, або ви повідомляєте, що вони безповоротно змінилися.
Що робити? Насолоджуватися! Якщо ви піддаєтеся емоціям і біжите їм на зустріч, часто забуваючи старі ідеали в маршрутці, так тому і бути. Головне, щоб нові погляди були якісними, себто фільтрувати те, що ти думаєш і робиш (те, що тобі пропонує робити і думати життя). Адже такі, як правило, позитивні, відкриті люди завжди ризикують, що новий досвід може зіграти з ними злий жарт.
Незалежно від того, чи ви консервативно дотримуєтеся свого життєвого кредо, чи завжди в пошуках натхнення до життя, головним є те, що ви маєте влсну думку. Адже поруч завжди існуватимуть люди, які не матимуть ні сталої позиції, ні бажання її шукати.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.