|
4 липня 2018
юрій кондратенко |
Бували миті, сонце-щастям ти світилася,
В очах звабливих якісь «бісики» іскрилися.
Грайливо й легко бавилась сердець-словами,
Як потік стиха грає танго камінцями.
Мов вітер вихром гралась ти волоссям
У танці, поміж рук пасма в’юнилося.
І пристрасть тілом ноти раю вібрувала,
Чарам спокуси ти на повну віддавалася.
Той танець досі десь «висить голографічно»,
Не стерти, як delete - то вже навічно…
| 0 | 1320 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
