Там, де живе душа...

Так, моя душа живе в горах, у Карпатах. Не в рідному місті Львові, ні в якому іншому місці планети. Лише в горах. Багато людей будуть дивуватися моїй абсолютній любові до Карпат, але логічному поясненню вона не підлягає.

Краса гір - безмежна. Вона компенсує втому від походу, біль у плечах від рюкзака. Усі сторони світу в горах стають одним безмежним простором, яким хочеться насолоджуватися вічно. Кожен, хто хоч один раз побував в горах обов'язково повернеться туди ще раз... А потім ще раз... І ще раз. А згодом гори стають хворобою: приємною, загадковою, вічною.

Відчуття свободи в горах - безцінне! Воно просочується з-під землі, воно витає у повітрі, гуляє разом з вітрами... Таке враження, ніби ти відчуваєш свободу на смак...

Врешті-решт, ти і гори стаєте одним цілим. Закохуєшся у всі ті відчуття, що вони дарують, і жити без них вже не можеш...

Зазирайте хоч інколи за межу здорового глузду та піднімайтесь на висоту... так життя стає яскравішим!