Таємниця чорного квадрату

22 лютого 2018
Ірина Власенко

"Ну це ж просто квадрат, чорний квадрат, ніяке це не мистецтво, я теж так можу намалювати! Як Малевичу вдалося стати одним з найвидатніших авангардистів ХХ століття? Чому його картини коштують так дорого? Що в них дивного?! Це ж просто дитячі картинки?!"
 


Напевно, ви не раз чули або самі задавали собі такі питання. Дійсно, що в них дивного? Та все дивно! І те, що це було не просто зображено вперше, але вперше концептуально обґрунтовано. Ці квадрати, хрести і кола Малевича, виконані в трьох його улюблених кольорах: чорному, червоному і білому - це не просто фігури. Це ідея, формула, концепція, яка виявилася настільки цікавою і популярною в його час, та й сьогодні, що ми досі перебуваємо під впливом цієї простої й одночасно складної і незбагненної магії. Вся сучасна архітектура вийшла з творінь Малевича, як курка з яйця. А його супрематизм став справжньою знахідкою століття.
 


Супрематизм - термін, вигаданий самим художником, означає "найвищий, граничний, початковий"; по суті - це відмова від зображення оболонок предметів на користь найпростіших форм - основи світобудови.

Створені ним кольорові об'єкти - це фігури ідеально чистого сприйняття, не обтяженого зображенням реальних предметів і колірних комбінацій. Це і є те безпредметне, початкове, апріорі існуюче мистецтво. Коли розумієш це, то починаєш бачити гармонію цих форм і фарб.

Зображення реальності в живописі Малевич вважав "поза художніми елементами", від яких нове мистецтво повинно відмовитися. Потрібно звільнитися від усього зайвого і стати чистим. Малевич вважав, що справжня мета мистецтва - "відкриття нескінченного простору". Не випадково, його чорний квадрат зображений на білому тлі. Білий - це ВСЕСВІТ, нескінченність, світло, рух, гармонія вічного життя. Чорний - уособлення спокою, смерть, стійкість.
 


Крім того, важливу роль грали не тільки самі форми, але й колір. Кожен з них володіє своєю енергією. Як писав Малевич: "Чорний - знак економії, червоний - символ революції, а білий - чиста дія". По суті, білий, чорний і червоний квадрати - це шлях у власні глибині, портал в інший вимір, провал в енергетичну безодню кожного з глядачів. Адже кожна людина думає про щось своє, споглядаючи твори Малевича. Вони запрошують до роздумів, медитації, вилучення себе з себе. Як вам таке припущення?
 


Втім, не всі бажають подорожувати в НІЩО через НІЩО. Кажуть, дивитися на картини Малевича потрібно, повністю відключивши мозок, залишаючи тільки чуттєве сприйняття, відчуття, ніби з нуля, з пустелі небуття. Не всім вдається, між іншим. І людина скочується в примітивну "нісенітницю" і "я теж так можу".

До речі, підробок "Чорного квадрату" Малевича існує нескінченна кількість, але ніхто, навіть він сам, зробивши кілька копій, не змогли повторити той енергетичний згусток ідей, який вийшов у першому випадку - у "Квадраті", написаному в 1915 році.

За допомогою ультразвуку вченим вдалося встановити, що ця перша картина була написана поверх двох інших, які містять зображення фігур різного кольору, виконаного в стилі кубізму. То, можливо, секрет "Чорного квадрату" саме в тому, що під ним знаходяться два інших малюнки, дві інші ідеї, зафарбовані густим чорним кольором початкової порожнечі?

Справжнім, на думку художника, є безлике, потворне, безпредметне, оскільки дає можливість відштовхнутися і відчувати чисте переживання, суть, що не спотворена нічим. Казимир Малевич взагалі любив усе несподіване, йому, мабуть, хотілося дивувати оточуючих і самого себе. Чого варта одна його книга "Лінь як дійсна істина людства".

Так буває і з людьми, коли вони абстрагуються від зовнішнього вигляду і відчувають іншу людину щирим серцем, її душу, її сутність. Ніби у них відкриваються очі іншого роду. Адже наша зовнішня оболонка - лише жалюгідна маска, що приховує наше справжнє обличчя. Найважливіше неможливо розгледіти очами, можна тільки відчути. Те ж і з картинами Малевича. Вони виключають поверхневий погляд.
 


Але спочатку, для того, щоб донести до людей свої прекрасні ідеї, Казимиру Малевичу довелося попрацювати. І зробив він це, як зараз би сказали маркетологи, цілком в рекламний спосіб епатажного просування. Почалося зі з'їзду футуристів, гучного маніфесту нового мистецтва і з алогічної опери молодих новаторів, яку маревний поет Олексій Кручених, композитор Михайло Матюшин і декоратор Казимир Малевич поставили в Санкт -Петербурзі, назвавши її "Перемогою над сонцем".
 


Незвичайне висвітлення, декорації, галас, який вони підняли навколо цієї події, зіграли своюроль, що привернула до спектаклю увагу. А далі справа техніки - удар по мізкам та емоціям! "Як це несподівано! Як це нерозумно, безглуздо, кричуще! Який кошмар! Який захват!" Здивували! Хроматична дисонансна музика і карикатурне оформлення персонажів зробили цей спектакль дійсно "ляпасом суспільному смаку". Саме тоді і з'явився той горезвісний чорний квадрат. Головна ідея опери - оспівування нового.

"Опера має глибокий внутрішній зміст, знущаючись над старим романтизмом і пустослів'ям. Перемога над Сонцем є перемогою над старим звичним поняттям про сонце як про красу",
- так визначив зміст опери Матюшин.

А Малевич у статті "Театр" повідомили про неї ось що:​
"Звук Матюшина розбив налиплу, засмальцьовану оплесками кору звуків старої музики, слова, і буквозвуки Олексія Кручених розпорошили речове слово. Завіса розірвалася, розірвавши одночасно крик свідомості старого мозку, розкрила перед очима дикого натовпу дороги, що стирчать і в землю, і в небо. Ми відкрили нову дорогу театру".
 


Відкрити нову дорогу художник мріяв з дитинства. Казимир Малевич народився в передмісті Києва в багатодітній польській родині. Сам Малевич вважав себе то поляком, то українцем; багато своїх статей писав українською мовою. Вдома розмовляли польською. В історію мистецтва, проте, увійшов як російський художник і більшість його картин зберігається тепер в Третьяковській галереї, у Москві. Мені здається, він був генієм Всесвіту. А Всесвіт цей не має національності, він належить всьому людству і називається Мистецтвом.

Довгий час Малевич жив і в Курську, і у Вітебську (Білорусь). Перші роки життя його вразливий погляд ловив прості та яскраві барви української природи, розпис сільських церков і мазанок з гармонійними поєднаннями кольорів і форм, вбирав сюжети селянського побуту.


 


У курський період своєї молодості він одружився на дівчині з таким же ім'ям - Казимира, і вона народила йому двох дітей: хлопчика і дівчинку. Втім, Малевич не був хорошим сім'янином. У 1909 році він їде в Москву на пошуки себе і нового мистецтва, розлучається і одразу ж одружується знову. Розгонисті мазки в стилі імпресіоністів, незабаром змінюються його передсуперматичними роботами з селянського життя - так званий, "незрозумілий реалізм". Це незвичайні, різкі, гіпертрофовані обриси фігур, незвичайні форми і колір. У цих картинах відчувається якась неймовірна сила: в колірних рішеннях, інтенсивності фарб - наче художник навмисне деформує малюнок і композицію своїм грубим вольовим натиском.
 


Потім відбулося захоплення Малевича кубофутуризмом і спроба себе в цьому напрямку. Але йому повсякчас начебто було тісно в чужих рамках. Вони не давали йому до кінця висловити свою власну, вгадану ним нескінченність. В цьому періоді він ніби переживає момент боротьби контрастних форм і кольору, вчиться знаходити в цьому зіткненні закономірності та гармонію.

Потім, наче кордон між кубофутуризмом і супрематизмом - з'являється його відома картина "Корова і скрипка" - картина-маніфест, картина-формула, за допомогою якої він хотів зруйнувати догми старого мистецтва. На звороті картини (Малевич завжди писав на звороті картин розлогі пояснення до своїх робіт) було написано: "Алогічне зіставлення двох форм - "корова і скрипка ". Як момент боротьби логізму з природністю, міщанським глуздом і забобонами. К. Малевич".
 


Тобто на цій картині він зіштовхнув "зарозумілий" і кубофутуристичний реалізм. З цього моменту в його творчість входить супрематизм.

У 1927 році, вже після роботи уповноваженого по новому мистецтву у Вітебську, створивши безліч робіт в новому стилі та обґрунтувавши його в безлічі мистецтвознавчих праць, Малевич організовує виставку за кордоном. Він їде до Німеччини. І буквально приголомшений прийомом, який йому надають там. Він не очікував, що його нове мистецтво знайде такий схвальний відгук і розуміння. Напевно, якби він залишився тоді за кордоном, як це зробив у свій час його спочатку друг, а потім художній суперник Марк Шагал, то його творче і людське життя склалося б зовсім по-іншому. Але вдома чекає сім'я, дружина, діти, родина.

Казимир Малевич вирішує повернутися в Росію, відмовляючись від можливості залишитися і працювати в Німеччині, але залишає всі свої роботи знайомому німцеві. На щастя, тому вдалося зберегти їх навіть під час фашистського режиму, хоча Гітлер вважав авангардистів представниками дегенеративного мистецтва і змушував знищувати подібні твори мистецтва.

Мабуть, Малевич передчуває, що незабаром його суперматичні ідеї, його творіння, та й він сам, будуть піддані остракізму і на батьківщині. Але ризикнув повернутися. І був заарештований одразу ж на вокзалі. Його відпустили. Потім почалися гоніння на футуристів, і його заарештували вдруге в 1930 році.

Малевича катували в Ленінградському ОГПУ. Під тиском йому вводять воду в сечогінний канал - вимагають зізнань у шпигунстві. Пізніше у художника розвинулася хвороба простати, через яку Малевич і помер в 1935 році.

До речі, Казимир Малевич - єдиний український художник, в творчості якого відобразився Голодомор 1932-1933 років, від якого померло від 4 до 10 мільйонів українців. На малюнку олівцем написано "Де серп і молот, там смерть і голод" (цитата з популярної в 1920-30 рр. народної пісні). Там зображені три фігури, риси обличчя у яких замінені на серп і молот, хрест, труну.
 


"Малевич був єдиним художником, який демонстрував невідоме трагічне становище українських селян під час злочинної насильницької колективізації"

- пише французький історик мистецтва, автор кількох монографій про Малевича Жан-Клод Маркаде.


Але все-таки помер він не в застінках, а в своєму ліжку і навіть зміг скласти заповіт про те, щоб йому влаштували суперматичний похорон в суперматичній труні. Так дійсно сталось. Ховали художника з почестями, як не ховали навіть відомих чиновників. Дехто припускає, що це не випадково; що є якісь таємні зв'язки Малевича з розвідкою; що він купив собі цей похорон, попередньо оплативши золотом свою недоторканність. Достовірних доказів цієї версії, схоже, не існує, як і остаточного трактування його творчості чи повного розкриття секрету привабливості його "Чорного квадрату".
 


Чи була це грандіозна містифікація генія, чи був це умілий маркетинг, чи проникнення в первозданні таємниці чистого мистецтва? Кожен з нас по-своєму відповідає на це питання. Але хіба це не чудово?! І хіба не в цій недомовленості полягає головна таємниця Малевича?

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

НАРКОТИЧНИЙ МЕТОД ДЕТЕКТИВА
За сімдесят років життя Конан Дойл створив чимало різноманітних творів, які увійшли в 70 томів. Безперечно, найбільше він прославив своє ім’я завдяки вигаданому ним детективу Шерлокові Голмсу. Письменник писав про нього впродовж сорока років, хоча сам найбільше цінував свої історичні та фантастичні романи, які невідомі пересічному читачеві.
Читати більше
5 причин завітати на "Київські Контракти. Незалежність"
До Дня Незалежності у Києві на Контрактовій площі вже вдруге цього року пройде Великий Подільський Ярмарок "Київські Контракти". 24-25 серпня гості свята відчують справжню атмосферу традиційного українського ярмарку - із безліччю ексклюзивних товарів, смачних наїдок та розваг. У цій статті ми зібрали п’ять переконливих причин, чому варто у ці дні завітати на Контрактову.
Читати більше