2015. Цього року, традиційно
24 серпня, нашій неньці виповнюється
24 роки.
Тут можна було б говорити про таємниці нумерології, про те, що саме цього року всі зірки нарешті стануть на свої місця, мир і злагода запанують у кожній хаті, адже День Незалежності – одне з найважливіших національних свят України, і аж ніяк не можна ігнорувати такі переконливі цифрові знаки… 24/7 (години/дні тижня), 24/8 (День народження пані "У"/а серпень - 8-й місяць), 24/…(вік/і кому на що стане уяви).
Якщо ці слова і зародять у комусь із вас, дорогі читачі, подібні роздуми, женіть їх подалі!
Адже вперше
День незалежності України (1991) був відзначений не 24 серпня, а 16 липня. Річ у тім, що 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла не тільки Декларацію про Державний суверенітет України. Одночасно була ухвалена й постанова про відзначення у цей день свята, яке дістало назву День проголошення незалежності України. Лише 20 лютого 1992 року
свято Дня Незалежності було призначене на 24 серпня. Тож, думаю, варто відкинути-таки математично-езотеричні хитрощі і повернутися до святкової української реальності!
Погодьтеся, незалежність – поняття складне і дуже важливе, надто – коли йдеться про масштаби держави. І визначається вона, перш за все, національною самосвідомістю громадян, а не наявністю відповідного свята.
Гопак, "Червона рута", молодь у вишиванках, квіточки-віночки є всього-на-всього показником самобутності української культури, але не свідченням незалежності самих
Homo Ukraines… А незалежність ця неодмінно має бути!!! Незалежність у думках, судженнях, самостійність у вчинках та поміркованість у висновках є чи не найкращим показником власної позиції кожного громадянина окремої, суверенної держави.
Як на мене, найкращим подарунком Україні у такий день були б не лише привітання діаспори та флешмоби у всіх країнах світу, а позитивні показники "українізованості" рідних громадян, світової спільноти загалом, та гостей UA зокрема. Так,
українська музика потроху стає на ноги,
українські орнаменти підкорили світ моди, вони активно впливають на творчість
художників та
дизайнерів. Але ми, наприклад, і досі залежні від зарубіжних соц.мереж (ВК, Twitter, Facebook), що там приховувати? Навіть ця стаття згодом засвітиться на усіх зазначених вище ресурсах… І це лише простенький приклад чужої пастки, яка міцно тримає навіть маленьких українчиків і не дає нам рухатися далі, йти виключно своїм індивідуальним шляхом.
Знаєте, усвідомлення незалежності чимось нагадує лікування травами: гірко, часом неприємно, але традиційно і, здебільшого, ефективно. Насправді сучасні українці досі міцно пов'язані із традиціями, адже людина не може існувати поза своїм родом. Програма роду діятиме на нас, хочемо ми того чи ні. Єдине, що ми можемо зробити, - це змінити цю програму, працюючи над собою.
На жаль, значна частина українців до кінця зрозуміла цінність незалежності лише завдяки жахливим подіям у Криму та на сході України… От і борються тепер: одні - за незалежні Республіки у складі
вже (!) незалежної країни, інші – за те, щоб довести свою цілісність і усю силу того
вже (!).
Отака-от у моєї України 24-та річниця незалежності…
Зі святом, найкраща подруго!!! З Днем народження, найрідніша!
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.