Таємниці нашого Всесвіту: про дивовижні явища планети

Ми лише маленькі піщинки у цьому велетенському світі. Скільки всього залишається досі не дослідженим, не підтвердженим, незрозумілим. Коли науковці вирушають на пошуки підтверджень певної гіпотези чи концепції, чи не щоразу виринає якась, здавалося б, дрібниця, що врешті-решт перевертає наше уявлення про космос з ніг на голову.

У цій загадковості та непередбачуваності відкриттів, можливо, і криється та чудесна незвіданість, що вже багато років манить людей. А Всесвіт береже для нас ще не один неймовірний сюрприз – від галактик у формі єдинорога та кратерів, що нагадують голову Міккі Мауса, до розгадок таємниць туманностей та чорних дір, розповідає сайт "Цікаво знати".

Поговорімо про деякі дивовижні явища нашої планети.

Буря на Юпітері, що не вщухає вже кілька сотень років

Велика червона пляма (також скорочено ВЧП) на поверхні Юпітера – це надзвичайно потужна буря, яку порівнюють з найгіршими ураганами, що проносилися Землею. Вона охоплює настільки гігантську територію, що туди могли б вміститись три планети такого розміру як наша. У 1979 році за допомогою автоматичного зонду Вояджер-1 було зроблено низку неймовірних фотографій, на яких вчені розгледіли хмари різного кольору, що дозволило припустити, що ці хмари обертаються навколо центру на різній висоті проти годинникової стрілки. За ВЧП спостерігають вже близько 400 років, адже її можна побачити навіть у наземні телескопи. Вважається, що першим її помітив Джованні Доменіко Кассіні у 1664 році, щоправда, досить важко підтвердити достеменно. Відомо, що ця дивовижа поступово зменшується в розмірах, та це не заважає їй залишатись одним з найзагадковіших явищ всесвіту.

Найбільші запаси води у Всесвіті

Найбільші за розмірами та найбільш віддалені від нас водяні ресурси було виявлено у 2011 році. Об’єм води, що оточує квазар на відстані 12 мільярдів світлових років від нас, у 140 трильйонів разів більший за сукупний об’єм води у земних океанах. Сам квазар, що має назву АРМ 08279+5255, є у 20 мільярдів разів більшим за наше Сонце і має в центрі гігантську чорну діру, яка поступово поглинає весь навколишній газ та пил і виділяє при цьому величезну кількість енергії. Вода у вигляді пари окутує квазар газоподібним кільцем товщиною в сотні світлових років. Його температура сягає близько -53°C, а густина є у 300 мільярдів разів меншою за густину земної атмосфери. Науковці стверджують, що цих запасів вистачить, аби живити чорну діру, доки вона стане ще у шість разів більшою. Однак ніхто не може сказати, що стане з нею до того часу.

Надмасивна чорна діра кидає виклик науці

У 2015 році науковці відкрили найбільшу з нині відомих чорних дір, що отримала назву JO100+2802. Вона розташована всередині найбільшого та найяскравішого з відомих людству квазарів. Це відкриття неабияк спантеличило астрономів, оскільки, за їх підрахунками виникнення настільки величезного квазару з таким потужним випроміненням всього за 900 мільйонів років після Великого Вибуху є абсолютно неможливим. Сяохуай Фан, керівник дослідження, в ході якого було відкрито JO100+2802, підсумував подив науковців таким чином: «У голові не вкладається, що на такому ранньому етапі історії всесвіту, невдовзі після формування перших зірок та галактик, виник настільки потужний квазар з настільки величезною чорною дірою.» Це відкриття не можна недооцінювати, адже воно змусило астрономів переглянути свої припущення стосовно природи квазарів та їх формування.

Діамантова планета

Планета 55 Рака e, відкрита у 2004 році, щонайменше на 1/3 складається з алмазів. Вона має статус надземлі, удвічі більший радіус та у вісім разів більшу масу ніж Земля. Розташована ця планета в сузір’ї Рака (що й видно з її назви), за 40 світлових років від нас. 55 Рака e обертається навколо своєї зірки всього за 18 годин (в той час як Землі на те саме потрібно аж 365 днів) і знаходиться до неї у 25 разів ближче, аніж Меркурій до Сонця. Температура поверхні становить 5100°C, що робить її абсолютно непридатною для життя.

Величезна хмара з ароматом рому та малини

Стрілець B2 – величезна газопилова хмара, що знаходиться за 390 світлових років від центру Чумацького шляху – складається з великої кількості етилформіату, хімічної сполуки з запахом, що нагадує аромат малини та рому. Маса цього велетня у 3 мільйони разів перевищує масу нашого сонця, його діаметр становить близько 150 світлових років, температура коливається від 27°C до -233,2°C. Іспанські астрономи, що займалися вивченням його складу за допомогою радіотелескопу, припускають, що етилового спирту зі Стрільця В2 вистачило би, щоб наповнити 200 мільярдів літрових бокалів.

Планета палаючого льоду

У 2004 році науковці відкрили планету Gliese 436b, яка має приблизно такий же розмір як Нептун і розташована за 30 мільйонів світлових років від Землі. Її орбіта пролягає за 10 мільйонів кілометрів від зірки, навколо якої вона обертається за 2 дня та 15,5 годин. Мінімальна температура поверхні  Gliese 436b складає 245°C. Попри високу температуру, вода на планеті утримується за рахунок величезної гравітаційної сили та має назву Лід Х. Ця субстанція не є льодом у звичному нам розумінні і більше нагадує алмази, які утворюються у схожий спосіб з молекул вуглецю.

Хтозна, скільки таємниць ми ще не знаємо. Чи, може, це навіть на краще...

Зображення - pinterest.com

[adSlot8]