Синдром самозванця. що це таке і як з цим жити

Книжка "Синдром самозванця. Як прожити неймовірне життя, на яке ви заслуговуєте" Еш Амбірдж

МИ НАДТО ЧАСТО ВВАЖАЄМО, що нам слід усе робити так, як це роблять інші люди, бо побоюємося, що будь-яке відхилення відгонитиме аматорством. Однак правда в тому, що, коли ви достатньо впевнені, щоб установлювати власні правила, інші люди починають вас наслідувати, особливо якщо використовувати слово «принципи» (МОЄ УЛЮБЛЕНЕ.)

«У мене є принцип брати 50 % авансу за нову роботу.

У мене є особистий принцип не погоджуватися на нову роботу, якщо я на 100 % не впевнена, що можу виконати її геніально.

Єдиний наш принцип дуже простий: надішліть свій відгук протягом двох днів, і ми не пошлемо нікого по вашу душу».

Зрештою Клайв пристав на мою пропозицію: його перший платіж мені становив 500 доларів і був повністю сплачений — а все це тому, що я увійшла в роль консультантки і врешті сказала: «Отже, ось як воно працює, і ось як, на мою думку, буде найкраще». Прості, але потужні слова.

Це етап переходу від виконавця наказів до того, хто веде за собою. Не тому, що ви надто закохані в себе, а тому, що нам потрібно, щоб ви вказували нам шлях. Що більше ви керуєте, то успішніші ми всі будемо.

Більшість людей нервує, коли йдеться про те, щоб попросити за свою роботу гідну суму, бо завжди є побоювання, що інші вирішать, що ви надто високої думки про себе. «За кого ти себе маєш? Хто сказав, що ти можеш це зробити?». Ці думки спливають повсякчас у нашому житті. Тому, замість того щоб ризикувати схибити, ми відступаємо. Так безпечніше. Якщо я сплохую, ніхто не буде дуже вже сердитися. Зрештою, це лиш якихось десять доларів на годину.

Це лише одна з причин, з яких я пропоную вам висувати три варіанти, хоч ким би ви були й хоч що б пропонували. Так у вас буде безпечний варіант, що допоможе впоратися із синдромом самозванця, середній варіант, бо спробувати завжди варто, і широкомасштабний варіант з усіма наворотами, бо прийняти пропозицію, якої ви не зробите, не зможе ніхто.

А в чому ж найбільша користь такого підходу до продажу власних ідей? Ідеться вже не про «Так чи ні?», а про «Який варіант вам до душі?». Пропонуючи заглиблення на різному рівні, ви виступаєте консультантом і говорите: «Ось що, як на мене, вам справді потрібно», не заганяючи нікого в глухий кут. А знаєте, що в цьому насправді круто? Часто людина, яка має ухвалити рішення, просто не усвідомлює, що ви можете їй у чомусь допомогти, і їй навіть на думку не спадає про це запитати. Ніби як ви заходите в перукарню, а вони такі: Хочете спробувати цю супер-пупер дивовижну маску для волосся, яка зробить вас приблизно в п’ятдесят разів привабливішою за якихось П’ЯТЬ ХВИЛИН?» — «Ем, так, будь ласка!» Це називається «допродаж», і ваші клієнти нічого не матимуть проти. Ви також були б раді, якби хтось запропонував розв’язати всі ваші проблеми.

ДОЗВОЛЬТЕ ВАС ЗАПЕВНИТИ: вперше беручись до будь-якої нової справи, ви не почуватиметеся впевнено. Ви будете погоджуватися на пропозиції, на які приставати не варто, працювати за меншу оплату, ніж заслуговуєте, проминати круті можливості, тонути в прокрастинації, ненавидіти все людство, свою роботу і хотіти сховатися під столом — принаймні раз або й двічі. Буде здаватися, що ви намагаєтеся самостійно вивчити китайську, от тільки від цього залежатиме весь ваш заробіток, — і це лякатиме вас іще дужче.

Але робіть і далі дурні помилки.

Припустимо, ви згодилися працювати за десять доларів на годину. Це не тому, що ви геть пропаща людина, яку простіше було б утопити; це через те, що на той час вам здавалося, що це — найкраще, що можна зробити. Але вгадайте що? Ваше припущення виявилося хибним. То й що? ДАЛІ! Якщо ви завалили реченець і хочете залізти в нору й ніколи ніколи звідти не виходити, це не тому, що ви вкрай безвідповідальна й геть пропаща людина, а тому, що ваше припущення щодо того, скільки часу знадобиться на виконання проєкту, було помилкове. Але тепер у вас є більше даних для роботи! ДАЛІ! Якщо ви сіли маком із масштабним проєктом і тепер вас й усе, що ви досі робили, ненавидять, це не тому, що ви жахливий художник / бізнесмен / людина загалом, а через те, що ваше розуміння того, що їм потрібно, виявилося неправильним. Зробіть інше припущення та спробуйте ще раз! ДАЛІ! Ніде у всесвіті не сказано, що ви маєте лише одну спробу. Кожна наступна хвилина — це ще одна можливість.

До речі, так завжди почуваєшся під час змін. Ви не повинні знати, як робити щось нове, — інакше воно не було б новим. І ви теж не повинні добре знатися на чомусь новому — інакше ви не були б початківцем. Але погляньмо правді в очі: ви таки початківець. Це не невміння, а навчання. І ще є бонус: розкіш сідати маком без надто вже серйозних наслідків. Якщо я сяду маком із чимось значним, я можу втратити репутацію та залишитися поза грою. Але коли ви початківець, то можете дозволити собі помилятися, бо єдине, що постраждає, — це ваша гордість. Кайфуйте від цього. Кайфуйте від того, що наразі ви невразливі. У вас немає репутації, яку можна втратити, немає працівників, яким потрібно платити, нічого певного. Це свобода. У вас є свобода сісти маком. Усе гаразд. Ніхто цим не перейматиметься так, як ви собі уявляєте, бо ніхто цьому не приділяє стільки уваги, як вам здається. Можете ганьбитися просто зараз, скільки завгодно, доки не зіпнетеся на ноги. Не тоніть у глибокому відчаї. Не вважайте це за знак, що ви «не для цього створені». Не лякайтеся через те, скільки ще вам належить вивчити. Так воно завжди відчувається, коли зростаєш.

(І так, зростання — це ніби розлючений лисий чоловік переслідує вас на вулиці, і ви не можете збагнути, що йому треба, і не можете зрозуміти жодного вказівника, а ноги у вас взагалі постирані в кров, і чомусь скрізь бите скло, і, будь ласка, будь ласка, хто-небудь, ДОПОМОЖІ-І-ІТЬ!)

Хіба не круто?