Символізм українського етнічного вбрання. Модно - не означає правильно

Тепер українці можуть сміливо говорити про посилення національної свідомості, патріотизм, гордість за приналежність до нації. Поступ до цього був нелегким: післярадянська Україна ще довго конвульсувала червоними прапорами, серпом і молотом, пам'яттю більшовицьких вождів тощо. Штучно насаджені ідеали виявилися тривалими з огляду на історичну правду, яка вже не приховувалася, а з кожним роком ще більше і більше відкривалася світу.

І от прийшов час, коли жовто-блакитні стрічки стали символом революції. Тоді ще були свіжими в пам'яті радянські "принади", тоді ще горіли на устах гасла, що їх промовляли комсомольцями і піонерами. Але стрімкий ріст національної свідомості був непідконтрольним штучно створеній, хай і живучій, ідеології.

Сьогодні маємо світовий бренд — українську символіку в одязі, аксесуарах, декоративному оформленні житла та інших засобах вираження.

У День Незалежності України на Хрещатику можна було помітити велику кількість іноземців, убраних в жовто-блакитні костюми, віночки, вишиванки. Про популярність українського костюма серед жителів нашої країни говорити, думаю, не варто: рідко хто тепер не має в гардеробі бодай чогось, що вказує на відношення до України. Здебільшого це, звісно, вишиванки, різноманітні як за способом крою, так і за мотивами орнаменту і кольоровими гамами.

За такої популярності національного одягу, вважаю, потрібно поговорити про його символізм. Адже кожна деталь, кожен елемент оздоблення і навіть спосіб пошиття етнічного вбрання з давніх-давен ніс у собі певний інформаційний код. Тому варто згадати про вікову градацію українського одягу, його здатність засвідчувати соціальний, сімейний та навіть матеріальний стани людини. Також маємо регіональні відмінності, що помітні в порівняльному розгляді етнічного костюма. Все це дуже важливо знати, якщо вишиванка, наприклад, одягається українцем не для того, щоб приховати тіло, а з метою нести в маси національну ідею та любов до всього українського.

Якщо про символіку, яка вказувала на соціальне становище або достаток українця, тепер можна і не дуже зважати (врешті в процесі розвитку суспільства подібні грані значно розмилися або й взагалі зникли), то забувати про вікову градацію національного костюма не варто. Можна лише сказати, що повсякденний одяг мав невеличкі елементи вишивки на горловині і манжетах, а виготовлений був переважно з простого домотканого сукна. На жаль, питанням доречності того чи іншого елемента костюма теперішні українці переймаються мало. Тільки модно — не значить правильно. Хотілося би, щоб дівчина, одягаючи віночок, достеменно знала, про що свідчить кожна стрічка, а доросла жінка у вишиванці мала уявлення про символізм орнаменту, крою, кольорів тощо.

У жіночому одязі завжди простежувалася "вікова" закономірність: від складного до простого. Тобто юна дівчина з віком відмовлялася від найтонших тканин, багатих на вишивку деталей, впевнено прямуючи до зменшення кількості оздоб в одязі. Стриманість в елементах декору вбрання неодмінно була основною рисою заміжньої жінки. До речі, це стосувалося і вінків зі стрічками: це були виключно дівочі елементи вбрання. Якщо деякі предмети туалету жінка мала право доношувати згодом, то вінків і стрічок це не стосувалося. Так само і кольорова гама: якщо дівчина могла дозволити собі яскраві кольори у вишивці, то заміжня жінка обмежувалася переважно синім і червоним.

Щодо крою, тут теж є один важливий нюанс: дівчата носили поверх сорочки керсетки, крій яких обов'язково підкреслював жіночі принади. Жінки у віці, а також сімейні, одягалися скромніше — їхнє вбрання припускало лише віддалене уявлення про фігуру. На ці всі риси варто звертати увагу, адже кожен з нас бачив неодноразово поважного віку жінок в сорочках, орнамент на яких буяє таким різнобарв'ям, що аж в очах рябить. Сказати, що це неправильно, — мало. Тут ідеться про необізнаність українок, що в принципі завжди можна виправити, приділяючи увагу тому чи іншому аспекту нашої минувшини.

Що стосується віночків, то це доречно розглянути детальніше. Адже вінок, як вважали наші пращури, — друга мова дівчини, відверте висловлення настрою, стану, вираження дівочих прагнень і сподівань за допомогою квітів. Кожна квіточка у вінку промовляла внутрішніми відчуттями дівчини. Квітів могло бути не більше дванадцяти. Кожна мала своє значення, як от: мак — символ родючості, молодості, мрій, або волошки — символ людяності, чи соняшник — символ вірності та відданості. У цьому ряду багато інших рослин, але найбільш вагомим завжди був барвінок. Він промовляв про безсмертя душі, а також вважалося, що коли хлопець і дівчина з'їдять листочок барвінку, між ними розгориться справжнє невмируще кохання.

Тепер вінки існують переважно у вигляді штучних квітів, і це не дивно в час, коли символіку шукають на прилавках магазинів, а не в полі. До штучних квітів у вінках в різних регіонах ставилися по-різному. В одних категорично відштовхувалася навіть думка про них, вважалося, що нежива квітка у віночку несе погану енергію і здатна прикрасити тільки смерть; в інших вони були поширені в зимовий період. Але особливою любов'ю користувалися квіти, вилиті з воску і перемежовані живим барвінком, що прикрашали зазвичай голівку нареченої.

Не менш важливими у вінкоплетінні були стрічки. Мало хто знає, що стрічки повинні бути трішки довші, ніж коса дівчини, щоб захистити найцінніше дівоче багатство — волосся — від стороннього ока. Нині, на жаль, не дотримуються цієї основної вимоги. Ще одна величезна помилка сучасних українок стосовно вінка — блакитна стрічка. Вона свідчила про те, що дівчина — сирота, і слугувала запорукою співчуття і благодійності оточуючих. А самі вінки і стрічки слугували символом досягнення шлюбного віку. Тепер блакитні стрічки майже завжди присутні у вінках, що свідчить про незнання елементарних речей, а віночки зі стрічками часто й густо прикрашають голівки наймолодших представниць жіночої статі.

Виходячи з вищесказаного, слід завважити, що за подібного бажання внести в сучасність етнічні мотиви в будь-чому, українцям варто поцікавитися історією, аби зробити це правильно. Є сподівання, що національне відродження спонукатиме не лише копіювати одне одного, а й зберегти інформаційний код того чи іншого символу, подарованого нам пращурами.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

UACCH UACCH 17 вересня 2014
Пані Наталіє, дякуємо за таку цікаву статтю. Минулого тижня наш клуб виступив співорганізатором майстер-класу по виготовленню українських віночків, і хоч нами були використані штучні квіти дуже велику увагу було присвячено саме поясненню символізму квітів, кольорів та довжини стрічок.

Деякі світлини ви можете переглянути тут: http://www.uamodna.com/photos/zroby-sobi-vinochok/
Що можна дізнатися про себе на основі власних сексуальних фантазій
Наші сексуальні фантазії відображають, принаймні частково, особистісні риси та особливості. Доктор філософії Джастін ЛейМіллер, вивчаючи сексуальні фантазії понад 4000 американців для своєї книги, виявив, основні п'ять факторів особистості. А саме...
Читати більше