Бувай, я погнав - он він знову сідає в машину.
Доганяю, а раптом не встигну.
Я давно казав, йому треба спецпризначенця,
Бо з такою швидкістю не кожний справиться.
Але як я його покину.
Та й знаєш, не кожний має свою людину.
Все, бувай, завтра на точці,
Розкажеш про свої заморочки.
Як там доречі твій ? Вчора, чув, був збій.
Ну ти й крутий, справився,
Я б на певно від таких витівок крил позбавився.
Ні, ну то ж треба,
Досі боюся розривів неба.
Памятає ще моє пір’я...
Ну то таке, навіяло.
Добре, полетів - він вже за поворотом.
А то лиш дай фору, не догнати потім.
Зустрінемось згодом.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
