СТУДЕНТСЬКЕ ЖИТТЯ: ОДИН ДУШ НА 6 ПОВЕРХІВ ТА АРМІЇ ТАРГАНІВ

     Жахи студентського життя в гуртожитку проходив чи не кожен. Більшість людей думає, що часи напіврозвалених туалетів і падаючих на голову стель вже позаду, але це не так. «IntoNation.Kyiv» побували в студентських гуртожитках столиці і з'ясували як живуть київські студенти.

Туалети, душові та кухні з фільмів жахів

   Перпективним місцем декорацій для зйомок чергової частини «Пили» можна сміливо назвати гуртожитки, які знаходяться на вулиці Бойчука (Кіквідзе): там розташовані корпуси Національного транспортного університету, Університету технологій та дизайну та КУ імені Бориса Грінченка.

     Нам вдалося потрапити в один з них і те, що студенти називали «цілком стерпними» умовами нас жахнуло. Не встигли ми зайти в корпус, як бачимо, що зі стін гуртожитку валиться плитка, рано чи пізно вона точно прилетить комусь в голову! Героїчно потрапляємо в будівлю й йдемо дивитися буття студентів.

    На кухні штукатурка відвалюється від стін і стель, плити чимось закопчені настільки ніби і не прибиралися ніколи зовсім, підвіконня теж облущилися і тільки ціла плитка на підлозі впадає в очі на тлі мотлоху. У кімнатах обшивка валиться на голову. Студенти розводять руками, кажуть що звикли до такого вже і не звертають увагу. А навчальний рік тим часом навіть не почався!

- Туалети в нас ледь тримаються, душі стрьомні, зате є безкоштовний інтернет! І дешево, всього 350 гривень на місяць обходиться це житло, - захоплено розповідає студент Олексій. Для бідного студента це знахідка!

    У кімнатах хлопців не краще: хочеш комфорт- ремонтуй за свої гроші. Двері вам ніхто не замінить, навіть якщо вони вивалюються, вікон пластикових поготів немає - стоять старі, геть гнилі дерев'яні , взимку скільки не утеплюють, - а в них задуває, на підвіконні можна холодильник влаштовувати - нічого точно не пропаде.

  Відвалився рукомийник - довелося купувати новий

    Демократії з боку адміністрації не чекайте, є чіткий тоталітаризм: вам сказали - ви виконуєте. Марія Неронська закінчила НТУ більше п'яти років тому, вона вчилася на економіста, але принади життя в одному з корпусів на Бойчука дівчина згадує зі сміхом: нібито й смішно, але насправді сумно. Був випадок, коли в дівчаток відвалився старий і напівживий умивальник і розбився - їх змусили купувати новий за свій рахунок.

- Пам'ятаю прийшли взимку з дівчатками після пар і почули ніби  щось впало й розбилося. То був наш дохлий умивальник. Ми повідомили комменданта, в результаті нас змусили купити новий. Хоча в тому, що він розбився ми не  були винні, - пояснює дівчина.

    Умови життя за словами дівчини були жахливі в той час. На кухні просто боялися готувати. Але після такої школи життя вже нічого не страшно.

Один душ на шість поверхів

    Там же, на Бойчука є гуртожиток №4, він належить Університету технологій та дизайну, але його орендує столичний Університет імені Бориса Грінченка. Його можна назвати по-справжньому спартанським. На одному поверсі розташовується всього дві кухні з 4 електроплитами, на яких що б щось приготувати треба годину чекати, поки закипить вода, два рукомийники на 8 місць, ну й два туалети на чотири посадочних місця. "Кожні вихідні в цих туалетах панує атмосфера апокаліпсису", - сміються студенти. Уявіть собі 4 туалети, які активно використовують більше ста чоловік.

    Таргани там замість домашніх улюбленців. На 6 поверхів будівлі гуртожитку був лише один жіночий і один чоловічий душ: обидва знаходились на першому поверсі, в них було по десять кабінок, гаряча вода там була рідкістю, шторок там не було й зовсім, і дівчатка з хлопцями могли сміливо розглянути принади тіл один одного! Кульгала в четвірці і безпека ...

- Коли я жила тут на першому курсі, то у нас пограбували дві кімнати. Спочатку вибили двері й винесли чотири ноутбука у дівчат, а через кілька тижнів історія повторилася й винесли ноутбуки вже у старости гуртожитку, - розповідає нам випускниця Грінченка Катерина.

У Глієра пари ведуть прямо в гуртожитку

    У Київському інституті музики, куди так мріє вступити творча молодь, студентам в гуртожитках доводиться непросто. Уявляєте, приходите ви з пар додому, а у вас там ... пари. Що примітно це ваших же однокурсників, а можуть бути навіть вашої групи.

- Прийшов ти повчитися грати на фортепіано, а тут виходить із кухні дівчина в піжамі з сковородою смаженої картоплі в руках. А далі заходиш в «аудиторію», а там по 3-4 людини за однією партою тісняться, що б тільки всім місця вистачило, - розповідає нам колишня студентка цього КІМ ім. Р.М. Глієра Міла.

    Й правда, по сусідству з кімнатами хлопців і дівчат розташовані навчальні аудиторії. Жити доводиться пліч-о-пліч з живою музикою, дехто жартує, що так атмосфера творча є. Більше студенти Глієра ні на що не скаржаться. Просто важко звикнути до того, що коли ти приходиш додому, потрібно вчити пари, а замість тиші на всю волає духовий оркестр.

У Драгоманова лякали рейтингами і непоселенням у гуртожиток

    Гуртожитки педагогічного університету це натуральний розсадник непрозорих схем. За останні 3 роки змінили коменданта в корпусах на Оболоні. Щорічно на поселенні в гуртожитки Національного педагогічного університету відбувається натуральний аншлаг: батьки, діти й нескінченний потік документів, паніки та медкомісії вкінці серпня. Вся ця краса служить справжнім полем для маніпуляцій. Місць для всіх у Драгоманова немає й заселитися в гуртожиток справа не з простих. Тому були сформовані рейтинги на поселення: там враховували місце вашої прописки (дальність проживання  від Києва), середній бал заліковки, поведінку, чистоту й прибирання на суботниках. Якщо щось у вас кульгало - то бійтеся, вас можуть не поселити. Студенти кажуть, що стара комендант давала направлення на поселення за хабарі, за що й була звільнена.

- Таргани бігали по гуртожитку стадами. Вони були всюди і цілий рік. Часто небуло гарячої води. Пральні машинки коштували по 10 гривень за прання. Над нами жили студенти з Азії, які ніколи не давали спокою, - стверджує Вікторія. Дівчина закінчила ВНЗ два роки тому і з жахом згадує ці кошмарні дні.

    Одна з причин чому не вистачає місць - це те, що нерідко в гуртожитку проживають колишні студенти, які по закінченню університету домовляються, що б залишитися жити - адже так дешевше.

    Сперечатися можна, але грошей немає

     Експерт з питань освіти Андрій Черних пояснив нам, чи можуть студенти якось захистити свої права в разі невдоволення умовами проживання.

- Вони можуть оскаржувати, й навіть повинні. Але проблема в тому, що держава на ремонти тупо не дає грошей. Зараз ВНЗ фінансують рівно для виплати зарплат і стипендій, - говорить експерт.

   На його думку ситуація в системі вищої освіти зараз така, що є недофінансування ВНЗ. Кількість студентів неухильно зростає, й щоб не було проблем з поселенням необхідно будувати нові гуртожитки, а цього ніхто не робить. Рівно як і ремонтів того, що є.
    Що стосується виселення, непоселення й рейтингів, то це на думку Андрія Черних, багато в чому проблема самих студентів. Найчастіше питанням поселення займаються самі студенти - студради, члени яких часто керуються незрозумілими принципами. З ними й потрібно сперечатися.

  Директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти й науки Олег Шаров пояснює ситуацію з поселенням студентів з інших міст наступним чином:

- У кожного ВНЗ кількість місць на поселення в гуртожитки для іногородніх студентів другого й старших курсів регулюється адміністрацією університетів і органами студентського комітету. Чи не селять далі тільки тих, хто погано себе зарекомендував і вів неналежно на першому курсі? А першокурсників зобов'язані селити абсолютно всіх, так як вони мають потребу в житлі.

Стежать за порядком, але ремонт не вимагають

     Колишня студентка і член студради Катерина С. розповіла нам чим займаються члени студентської ради.

    Студради керуються внутрішніми статутами, які в кожному гуртожитку вони свої. Головне завдання членів студради це дотримання чистоти й порядку на поверхах, крилах і блоках. Вони стежать за тим, щоб не було розпивання спиртних напоїв і куріння сигарет. Також стежать за дисципліною, організовують суботники та інше. В обов'язки студради входить в кінці навчального року формувати список студентів на поселення на наступний рік, у нас в залік йшли санітарні дні, суботники й попадання "на студраду" останнім вважалося чорною міткою, тих, що потрапляють туди не селили майже гарантовано. Ремонтом студрада ніколи не займалася й її ніхто не був в праві вимагати.

Думка юриста

  Столичний юрист АО «Артіус» Ксенія Желізняк пояснила, чи мають право студенти просити поліпшення умов проживання, як захистити свої права, проживаючи в гуртожитку, а також багато інших питань, що постійно турбують студентів.

• Чи мають право студенти вимагати поліпшення житлових умов?

 Так, згідно з п. 3 розділу III Положення про гуртожитки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015 за № 846, особи, що проживають у гуртожитку, мають право вимагати своєчасної заміни обладнання, яке стало непридатним для використання, усунення недоліків у наданні послуг з обслуговування гуртожитку, якщо інше не передбачено умовами договору найму житлового приміщення в гуртожитку; брати участь у вирішенні питань, пов'язаних з поліпшенням житлово-побутових умов у гуртожитку тощо. Більш того, в основному користування гуртожитком є оплатним, тому студент має право не тільки на належні умови проживання, а й вимагати на поліпшення таких умов. ​

• Чи повинен студент щось ремонтувати за свій рахунок?

    Ремонтувати за свій рахунок будь-яке майно наймач повинен тільки в разі, якщо таке пошкодження відбулося з його вини. Крім цього, адміністрація навчального закладу зобов'язана забезпечити прибирання та ремонт місць загального користування в гуртожитку.

• Куди студент може звернутися за допомогою?

  Таким чином, студент має право звертатися зі скаргами на умови проживання в гуртожитку як до органів студентського самоврядування, так і безпосередньо в компетентні органи навчального закладу. Крім цього, студент має право звертатися зі скаргами на роботу працівників гуртожитку і житлово-побутові умови відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

• Що робити з виселенням?

    У статті 132 ЖК УРСР зазначено, що особи, які навчалися в навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з навчанням. Якщо наймач систематично руйнує чи псує житлове приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематично порушує правила проживання, що роблять неможливим для інших проживання з ним, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними, виселення винного на вимогу орендодавця або інших зацікавлених осіб провадиться без надання іншого житлового приміщення (ст. 116 ЖК УРСР). Звичайно, всі випадки протиправного виселення повинні оскаржитися у суді.

•  Чи всіх повинні селити?

    Законом України «Про освіту» та Законом України «Про вищу освіту» визначено обов'язок навчальних закладів забезпечити своїх студентів гуртожитками. Навчальний заклад зобов'язаний забезпечити студентів гуртожитками не менше ніж на 70 відсотків від потреби. Без дотримання таких технологічних вимог навчальний заклад просто не зможе отримати ліцензію на здійснення освітньої діяльності (Ліцензійні умови здійснення освітньої діяльності, затверджені Постановою КМУ від 30.12.2015 р .. № 1187).

•  Але що якщо вам всерівно кажуть, що місць не вистачає?

    Кожен має право вимагати заселення, якщо місць в гуртожитку не вистачає, рекомендуємо звертатися до органу ліцензування, який видавав ліцензію на освітні послуги - Міністерства освіти і науки України, із заявою перевірити дотримання таким навчальним закладом ліцензійних умов здійснення освітньої діяльності (дотримання технічних вимог по матеріально технічного забезпечення освітньої діяльності на певному рівні професійної (професійно-технічної) освіти). Виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії (п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»).

Фото подані в довільному порядку й можуть не належати до Університету, про який йдеться в абзаці.

IntoNation.Kyiv

#гуртожитки #МОН #Гриневич #НТУ #Грінченко #КНУТД #студенти#студради #жахіття #Кіквідзе #Глієра #життя #соціалка #IntoNation