Технічні аспекти нещадної боротьби Роскомнагляду з Телеграмом цікаві, але вони не відповідають на принципово інше питання, яке, очевидно, незабаром обов'язково виникне, причому невідворотно...
Влада постала перед очевидною проблемою: чи йти їй в питанні блокування до кінця, ризикуючи з кожним днем не тільки репутацією (хоча звідки там репутація), але й реальною стійкістю системи. Роскомнагляд зіткнувся із завданням, яке явно перевершує інтелект його керівництва, котре продовжує діяти за методом слона в магазині посуду. Фактично, Роскомнагляд вже мало чим відрізняється від тих самих терористів, боротьбою з якими і прикриває те, що відбувається. Більше того: за розміром збитку тільки останні кілька днів дорівнюють тисячам повноцінних терактів по всій території Росії. Поки проблема не має критичного характеру, але і часу минуло всього кілька днів. Враховуючи, як відважно рубає шашками Роскомнагляд, можна отримати в якийсь момент збій вже нелокального рівня.
Крім того, не до кінця зрозуміло, як взагалі поведеться сама мережа, як система. Хто знає, як довго жаровські (голова Роскомнагляду) хлопчики можуть викошувати мільйони адрес без втрати стійкості всієї мережі. Може, довго. А може, в якийсь момент вона почне мимоволі сипатися просто тому, що ніхто не любить варварського поводження з собою. Накопичуються збої, росте непродуктивний трафік – при цьому можливості каналів та їхня пропускна спроможність тільки зменшуються завдяки терористичним атакам Роскомнагляду. Загалом, тут ми знову заглиблюємося в нетрі технічних подробиць, які в даному контексті не дуже важливі. Важливо те, що вірогідність якої-небудь катастрофи зі стратегічними елементами системи при таких підходах тільки зростає. І не враховувати цю загрозу не може навіть настільки тупа влада, як російська.
Вчора вже був втрачений контроль за заблокованими раніше ресурсами. Хто дасть гарантію, що Жаров не проб'є дірку в якому-небудь системному банку, звідки витечуть сотні мільярдів?
Проте припинити державний тероризм теж не можна: тим самим буде продемонстрована слабкість і втрата контролю. Це в межах логіки будь-якої держави неприпустимо, а для мафіозно-спецслужбістської Росії – чистої води державний злочин. Тому й виникає дилема: або продовжувати блокувати, незважаючи на наслідки, або виходити з ситуації, що склалася, переклавши відповідальність на стрілочників. Дуже вдало те, що буквально через три тижні нинішній уряд еРеФії йде у відставку, а тому керівництво Роскомнагляду може бути звільнене без втрати обличчя. Інше питання – чи витримає російська мережа ще три тижні килимових бомбардувань?
Рішення, безумовно, є – вирок суду можна оскаржити і запустити бюрократичну процедуру, впродовж якої повернути все на вихідні позиції. Або зафіксувати на тому місці, до якого вже встигли зруйнувати державні терористи. А за час паузи по-тихому все-таки домовитися з Дуровим полюбовно. Для Дурова принциповим є лише одне питання: продовження роботи Телеграму, як видиме підтвердження гарантій з боку адміністрації ресурсу його працездатності навіть в екстремальних умовах. При цьому Дуров навіть особливо нічим не ризикує, оскільки ключів, через які відбулася вся колотнеча, у нього все одно немає: система шифрування сама собі ключ. Тому і передавати особливо нічого.
Влада ж може приписати собі перемогу, хоча в реальності все одно всі зрозуміють подію так, якою вона є насправді. Фактично, Дуров повинен вчинити з кремлівськими так, як з ними чинять всі західні партнери: ретельно витерти об них ноги, але дати можливість зберегти обличчя. Хоч би для своєї безголової пастви. Що при цьому верещатимуть пропагандисти з екрану – нікого не турбує.
Так чи інакше, але поки, швидше за все, спроби задавити ресурс продовжуватимуться. Це найбільш простий метод, котрий не вимагає ані найменших розумових зусиль. Але якщо тиждень – днів десять Телеграм (а головне, російська мережа) витримає, то російській владі доведеться змінювати стратегію. Хоч би з відчуття самозбереження.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
