Столиця країни очима емігранта або Чому ми ще "совок"

3 червня 2015
Viktoria Vovkanets
Привіт усім. Нещодавно містяни святкували день Києва, що є столицею держави Україна. День міста Київ святкують в останні вихідні травня. Перше святкування відбулося наприкінці травня в 1982 році - на 1500-річчя столиці. Ця урочиста подія, при всій своїй помпезності, торкнулася серця киян. З 1984 року почалися регулярні вернісажі на Андріївському узвозі. А в останню неділю травня 1987 вперше було офіційно відзначено День Києва.
 
Але мова не про це. Згідно з Вікіпедія: "Емігра́ція (лат. emigratio — "виселення", "переселення") — вимушена чи добровільна зміна місця проживання людей (емігрантів, переселенців), переселення зі своєї батьківщини, країни, де вони народилися і виросли, в інші країни глобального суспільства з економічних, політичних або релігійних причин."

Отже, 3 роки тому в постійних пошуках гідної роботи інженера з якості електроніки я покинула країну з 1000 грн в кишені і переїхала до Угорщини на постійне місце проживання і роботи в міжнародну компанію з виробництва електроніки для автоматів, відповідно, інженером з якості електроніки у відділ роботи з постачальниками. Оскільки я була єдина така в компанії, то була ізольована від українського середовища і повністю інтегрована в місцеву культуру, звичаї та спосіб життя. А постійні подорожі європейськими країнами повністю змінили моє бачення і ті речі, які колись були нормою, стали неприпустимими. Отже, моє враження про Київ через призму 3 років проживання поза межами країни. 

1. "Будівельне рагульство"

Ще не зійшовши з борту літака - вже була неприємно здивована, так званим, "будівельним рагульством" на території аеропорту Жуляни. 10 метрів від паркування літаків ведеться забудова, і це не новий термінал. А про будівельне рагульство в центрі міста взагалі мовчу - історичні будівлі зносяться і будуються скляні багатоповерхівки, які не те що не вписуються, але самі собою є потворними. Вони не мають ні культурно-архітектурної цінності, ні цікавості ідеї дизайну, ні, елементарно, фантазії.
 
В той час, коли Європа намагається реставрувати кожну будівлю, кожен сантиметр бруківки, або відбудовує історичні будівлі за фото, чи принаймні намагається відтворити стилістику - у нас повним ходом будують "бізнес центри" і "торгові центри". Просто "країна бізнесменів і торговців" із зарплатами у 300 єврів. Вибачте мене за такий відвертий сарказм, але як мешканці офіційно 3-ох мільйонного міста можуть миритись з цим. 

2. Тотальна невихованість і повна відсутність манер

Знову ж таки, ще не покинувши будівлі аеропорту, була розчарована наглістю пасижирів, що один поперед одного пхались у черзі до віконця митників, попри те що ми всі разом одночасно чекали на валізи: і ті, хто йшов першим і я, що була останньою. 
 
Але цим не закінчилося - справу продовжили грубіяни держслужбовці-митники, які, по-перше, не привітались у відповідь, по-друге, звертались до мене іноземною мовою і це була не англійська, а, по-третє, сиділи з такими виразами обличчя, ніби вони боги цього світу, а ми всі негідні, і наче від них залежить все наше майбутнє. 

І коли, заходячи в магазин, я віталась - на мене взагалі дивились як на несповна розуму "чого це вона вітається, ще й посміхається". А у Європі вітатись норма, якщо ти входиш до приміщення. 

3. "Рагульство на дорозі"

Думала сказати про дороги, але ні, дороги не ідеальні, але непогані, в Угорщині теж такі є. Більше мене вразили водії своїм взаємним рагульством на дорозі - таке враження, що вони міряються, хто більше правил зможе порушити одночасно. А потім дивуємось чому так багато ДТП. 
 

4. Громадський транспорт 

Це просто кошмар. На величезне за територією місто лише 3 гілки метро, що просто не справляються з обсягом пасажирів. Найбільш населений мікрорайон Троєщина взагалі позбавлений підземного сполучення. Довідок для іноземців - нема. Можливості розрахуватись карткою - нема. Ліфту для інвалідів - нема. Про маршрутки взагалі мовчу - краще не їсти перед поїздкою. 
 

5. Українська мова

Київ точно столиця України? За 2 дні перебування в Києві майже не чула рідної мови - в кращому випаду суржик, і то сором'язливо. Це називається прилетіла на Батьківщину, щоби почути рідну мову. Я до преси - нема україномовної преси. До телебачення і радіо - та ж ситуація. Де Україна!? Для порівняння - колишній "совок" Латвія  - у них теж багато російськомовного населення, але там з 10 журналів 1 - російською, решта рідною мовою. Чим ми гірші!? І не кажіть, що вимушені купувати - якщо б не було попиту, не було б і пропозиції, іншими словами, купуючи російськомовну пресу, ви підтверджуєте, що вас так влаштовує. 
 

6. Сміття, сміття, сміття

Хотілося прибрати, помити і пофарбувати Київ, такий він "зачуханий". Звернення до мешканців столиці - невже вас влаштовує жити в смітнику!? Не Кличко розкидує тротуарами упаковки від цигарок і пляшки від пива. Чисто не там, де прибирають, а там де не смітять
 

7. Торгове рагульство, так звані, "ларьки"

Це паскудство псує архітектуру міста і засмічує тротуари. А про недотримання умов зберігання продуктів і сумнівність продукції я взагалі мовчу. Можливо зробити роздрібну торгівлю "цивілізованою" - тобто місто повинне будувати торгові кіоски в одній стилістиці та здавати їх в оренду підприємцям або ж затвердити певний дизайн, що був би гармонійним з навколишньою архітектурою. А не те, що є зараз.
 

8. Паркувальне рагульство

Мало того, що пішоходи не взмозі пройти тротуаром, так вони ще й сигналять, коли ти йдеш тротуаром. Про велосипедні доріжки взагалі мовчу. 
 

9. Відсутність сортування і переробки сміття

Чесно кажучи, живучи в Угорщині, я строго дотримуюсь норм - скло окремо, пластик окремо, папір окремо. В мене навіть у кварирі 3 смітника - для різного типу відходів + харчове сміття. Я почувала себе винною, викидуючи все в один пакет і розуміючи, що пластикова пляшка не розчинитися у природі дуже довго
 

Але не все втрачено - є надія. Трохи позитивного з мого боку і те, що робить нас особливими.

1. Населення стає більш інтелігентним

Переповнена зала театру, переповнений український книжковий магазин, люди, що читають книжки в метро, і Хрещатик, яким гуляє усміхнена, яскрава молодь у вишиванках без алкогольних напоїв у руках - мене приємно вразили і дали надію. 
 

2. Українська нація творча і креативна

У нас не просто ресторани, паби і кавярні. Тут завжди є якась цікава ідея. Дуже багато хенд-мейду, особливо в центрі міста чи на Андріївському узвозі. Часті тематичні вечірки, що вражають божевільними ідеями. Також сподобались квест кімнати.
 

3. Українці найдуховніша та найдобр​іша нація

Тільки з українцями можна поговорити відверто, тільки укранці щиро зрозуміють і будуть раді щось порадити. Тільки українське застілля таке "пишне" і нема гостиннішої нації, ніж українці.
 

4. Українське стає модним

Сьогодні - це вишиванки, завтра - це літературні вечори, а далі - справжній патріотизм у всьому - у споживанні, у звичках, у відродженні мови і культури. Все більше і більше людей намагаються переходити на українську, збагнувши, до чого вони прагнуть. 
 
І на завершення, хочу додати: шановні мешканці та гості міста, не забувайте, що столиця країни - це її обличчя. Тільки від вас залежить, чи буде це обличчя Європейським, чи "совковим". Адже Європа починається з викидання сміття в урну, з взаємної ввічливості та привітності, з дотримання правил і норм - навіть якщо ніхто не спостерігає, тобто починається з тебе! Шануймося, бо ми того варті. 

Слава Україні!
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Юрій Юрій 7 лютого 2016
Я не можу це не поширити у фейсбуці. Підписуюсь під кожним словом. Я теж у якійсь мірі емігрант, зараз у Польщі. Дякую і Героям Слава!
Viktoria Vovkanets Viktoria Vovkanets 4 червня 2015
Вдячна Вам за такий змістовний коментар. Погоджуюсь, що в Парижі наприклад, в житлових районах небезпечно і звзагалі незатишно, ліхтарі не працюють. Що я прагнула донести - Європа чи не Європа визначається не членством в ЄС, а рівнем культури і життя.
Maria Ivanus Maria Ivanus 3 червня 2015
Про відсутність урбан планування ( таким, як його розуміють в світі) - погоджуюсь з автором. Кожне історичне місто має нову частину, де дозволено будувати сучасні будівлі. В Києві складається враження, що ніхто не дивиться на "велику картину " і панораму міста вцілому. Будівельні проекти виростають хаотично , кожен сам по собі, як ті ларьки.
Щодо митників.. мені шкода, що ще досі таке враження в гостей від спілкування з ними. Мені цього року щастило : в аеропорту Бориспіль службовці і охорона були дуже привітними. Коли довелось майже 12 годин чекати свого літака, в мене була нагода спостерігати за людьми. Все відбувалось цивілізовано , трохи стресу, як і в будь-якому аеропорту світу. Митники відповідали на "Доброго дня", посміхались у відповідь , розпитували чому так рідко відвідую Україну, бажали щасливого польоту. Для мене це було спочатку здивуванням, але коли схоже трапилось вдруге і втретє, то хотілось тільки їм сказати, що таке позитивне ставлення залишає найкраще враження про країну. Врешті, ми всі люди і відкликаємось на добре слово і посмішку.
Провівши майже 3 дні в Києві як турист , без близьких друзів і особливої цілі візиту, в мене було безліч ситуацій , коли люди заводили розмову на російській мові, а потім легко переходили на чисту українську. Ще 5 років тому , Київ мені здавався виключно російськомовним. Зараз з мовою вже значно краще. Звички, на жаль не викорінюються легко.
Найбільше мене дратувало "КІєв": "Ви в Кієві давно?" "Кієв дуже красівий город" "В Кієві много куда можно сходіть. Єслі єсть дєньгі". Київ звучить набагато привітніше і дружелюбніше, ні?
З позитивного, хотілось би відзначити, що навіть прогулюючись пізно ввечері вулицями Києва, в мене було відчуття безпеки. Перехожі підказували як добратись до тієї чи іншої вулиці, радили як не переплатити за таксі, іт.д. Також, приємно здивував рівень англійської мови в працівників кафе, готелів і навіть таксі. Цікаво, що українці люблять розмовляти з іноземцями (може це практичний спосіб повправлятись в англійській?). В одному магазині дівчина- продавець дуже професійно давала поради щодо розміру і стилю молодій парі з Австрії. В ресторанах середнього рівня майже кожен офіціант може зрозуміло пояснити меню англійською.
Звичайно, далі від центру ситуація, мабуть трохи інша. Не можу судити. Про сміття вже багато сказано і ви лише підтвердили критичність ситуації.
Загалом в мене , як туриста, склалось добре враження про місто і його жителів. Київ, як і кожне велике місто має не одне, а декілька обличчь. Про Нью Йорк чи Париж теж існують різні думки. На сьогоднішній день українська столиця ще визначається, як і народ : якою вона хоче бути і що для цього необхідно зробити.
Собаки: які породи найкраще адаптуються у квартирі
Якщо ви мрієте завести вірного пухнастого приятеля, але переживаєте, що собачка не адаптується до квартирних умов, не засмучуйтесь. Сьогодні ми розкажемо вам про породи собак, які прекрасно підходять до таких умов та стають справжніми членами сім'ї.
Читати більше